Дгіан Чанд

Дгіан ці на Чанд Дгіан Чанд Баис англ. Dhyan Chand Kushwaha
Загальна інформація
Прізвиська	Dadda
Громадянство	індієць
Народження	28 серпня 1905(1905-08-28) Аллахабад, Уттар-Прадеш, Індія
Смерть	3 грудня 1979(1979-12-03) Делі
Причина смерті	рак стравоходу
Зріст	169 см
Alma mater	Аліґархський мусульманський університет
Військове звання	майор
Спорт
Країна	Індія
Вид спорту	хокей на траві
Нагороди Падма Бхушан
Дгіан Чанд у Вікісховищі

Дгіан Чанд Баїс (англ. Dhyan Chand Bais; 28 серпня 1905, Аллахабад, Уттар-Прадеш, Індія — 3 грудня 1979, Делі, Індія — індійський спортсмен, член національної чоловічої збірної команди з хокею на траві, триразовий олімпійський чемпіон 1928, 1932 і 1936 років.

Життєпис

Дгіан Чанд вважається одним з найкращих в історії хокеїстом на траві. Грі навчився у англійських офіцерів. Перший раз виступив у складі команди Індії в 1926 році. Брав участь у трьох Олімпійських іграх (Амстердам (1928), Лос-Анджелес (1932), Берлін (1936)) і тричі в складі збірної завойовував золоті медалі.

У 1947—1948 роках був ще одним з найкращих індійських хокеїстів, але відмовився від участі в літніх Олімпійських іграх 1948 року. Займав позицію середнього нападника.

На трьох олімпіадах брав участь в 12 матчах і забив 40 голів (у середньому 3,33 голи за гру). Всього за свою спортивну кар'єру у складі національної збірної забив більше 400 голів.

Останні дні життя Дгіан Чанд провів у забутті і бідності. Помер від раку стравоходу 3 грудня 1979 року.

Його молодший брат Руп Сінгх також був одним з найуспішніших гравців хокейної команди, і його син Ашок Кумар завоював бронзову медаль на літніх Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені.

За заслуги в спорті його ім'ям Дгіана Чанда названий Національний стадіон для гри в хокей на траві на проспекті Раджпатх у центрі Нью-Делі.

Посилання

• Дгіан Чанд
• Дгіан Чанд на сайті SR/Olimpic Sports^{[недоступне посилання]} (англ.)

Примітки

Чоловіча збірна Індії з хокею на траві. Берлін 1936 році Дгіан Чанд стоїть другим зліва