Дереглуй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дерелуй)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дереглуй, Дерелуй
48°05′34″ пн. ш. 25°22′12″ сх. д. / 48.09300000002777864° пн. ш. 25.37000000002777966° сх. д. / 48.09300000002777864; 25.37000000002777966
Витік у північній частині смт Глибока
• координати 48°05′34″ пн. ш. 25°22′12″ сх. д. / 48.09300000002777864° пн. ш. 25.37000000002777966° сх. д. / 48.09300000002777864; 25.37000000002777966
Гирло Прут
• координати 48°16′01″ пн. ш. 26°02′52″ сх. д. / 48.267000000027778128° пн. ш. 26.04800000002777693° сх. д. / 48.267000000027778128; 26.04800000002777693
Басейн басейн Дунаюd
Країни: Flag of Ukraine.svg Україна
Прирічкові країни: Україна Україна
Чернівецька область
Регіон Чернівецька область
Довжина 34 км
Площа басейну: 313 км²
Притоки: Праві: Невільниця, Храшовець, Бородач; Ліві: Коровія, Панті

Дереглуй, Дерелуй — річка в Україні, в межах Глибоцького, Сторожинецького та Герцаївського районів Чернівецької області. Права притока Пруту (басейн Дунаю).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина річки 34 км. Площа водозбірного басейну 313 км². Похил річки 4,9 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки від 400—500 м до 2,5 км. Річище звивисте (особливо в пониззі), завширшки 2—8 м, максимальна ширина — 20 м. Є острови. Використовується на водопостачання, рибництво.

Розташування[ред. | ред. код]

Бере початок у північній частині смт Глибока. Тече в межах Передкарпаття, спершу на північ і (частково) північний захід, у середній та нижній течії — на північний схід. Впадає до Пруту на північно-східній околиці села Остриці.

Притоки[ред. | ред. код]

Праві: Невільниця, Храшовець, Бородач.

Ліві:. Коровія, Панті.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): смт Глибока, Червона Діброва, Тисовець, Великий Кучурів, Волока, Грушівка, Валя Кузьмина, Молодія, Остриця.

Література[ред. | ред. код]

  1. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  2. Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.