Державний контроль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Держа́вний контро́ль — одна з форм здійснення державної влади, що забезпечує дотримання законів і інших правових актів, що видаються органами держави. Здійснення державного контролю — одна з важливих функцій державного управління. Його призначення полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів у всіх ланках фінансової системи.

Принципи державного контролю[ред. | ред. код]

  1. універсальність (контроль має охоплювати всі ділянки державного, господарського та соціально-культурного будівництва);
  2. систематичність (проводиться не одноразово, час від часу, а за певною схемою, постійно);
  3. безсторонність (досягається шляхом покладення завдань контролю на осіб, які не зацікавлені в його результатах);
  4. реальність (забезпечується наявністю необхідних кваліфікованих кадрів контролерів);
  5. дійовість, оперативність, результативність (припускають швидке проведення контрольних дій контролюючим органом у разі одержання повідомлень про порушення, запобігання правопорушенням і причинам, що їм сприяли, своєчасне вжиття заходів щодо їхнього усунення, притягнення у відповідних випадках винних до відповідальності);
  6. гласність (дає можливість, а у деяких випадках і стає обов'язком доведення результатів контролю до відома громадськості або правоохоронних органів, інших осіб, зацікавлених у результатах контролю).

Види державного контролю[ред. | ред. код]

Залежно від критерію, який є визначальним при класифікації, виділяють такі види контролю:

Організаційні взаємозв'язки контролюючого і підконтрольного об'єкта[ред. | ред. код]

  • зовнішній (парламентський, президентський, судовий)
  • внутрішній,

За обсягом спостереження, аналізу і перевірки діяльності, обсягу контролю та характеру контрольних повноважень[ред. | ред. код]

  • загальний
  • спеціальний
  • особливий.

Організаційна підпорядкованість між контролюючого і підконтрольного суб'єктів[ред. | ред. код]

  • відомчий (галузевий, підвідомчий)
  • надвідомчий.

Залежно від часу проведення контролю він може бути попереднім, поточним (оперативним) і наступним.

Контрольна діяльність здійснюється шляхом перевірок, планових і позапланових ревізій, обстежень, витребування звітів, проведення рейдів, оглядів та ін.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Система державного контролю в Україні: Регіональний аспект
  • Букаренко Д. Н. Адміністративне право: посібник для вузів. — Х.,1997.
  • Коваль Л. В. Адміністративне право України: Курс лекцій. — К., 1998.
  • Овсяненко Д. М. Адміністративне право. — К., 2005.
  • Тихомиров Ю. А. Публичное право. — М., 1995. (рос.)
  • Мятков П. А. Теорія адміністративного права. — Львів, 1999

Посилання[ред. | ред. код]

Дивись також[ред. | ред. код]