Дерягін Борис Володимирович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Громадянство | СРСР, Російська імперія і Росія |
|---|---|
| Дата народження | 27 липня (9 серпня) 1902 |
| Місце народження | Москва[1] |
| Дата смерті | 16 травня 1994[2] (91 рік) |
| Місце смерті | Москва |
| Місце поховання | Ваганьковське кладовище |
| Рід діяльності | хімік, фізик |
| Заклад освіти | МДУ |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
| Науковий керівник | P. P. Lazarevd |
| Аспіранти / докторанти | Бойнович Людмила Борисівна |
| Член у | Леопольдина, Російська академія наук і Академія наук СРСР |
| Отримані відзнаки |
   |
Дерягін Борис Володимирович (27 липня [9 серпня] 1902, Москва — 16 травня 1994, Москва) — радянський і російський фізикохімік, професор (1935), член-кореспондент Академії наук СРСР (1946), академік Російської академії наук (1992). Лауреат Державної премії СРСР.
Заклав основи сучасної науки про колоїди і поверхні, створивши вчення про розклинюючий тиск, і поверхневі сили, теорію стійкості колоїдів і тонких плівок, відому в літературі, як теорія ДЛФО. Запропонував апроксимацію Дерягіна.
Основні праці[ред. | ред. код]
- Адгезия. — М.; Л., 1949 (совместно с Н. А. Кротовой).
- Физико-химия нанесения тонких слоёв на движущуюся подложку. — М., 1959 (совместно с С. М. Леви).
- Что такое трение? 2-е изд. — М., 1963.
- Дерягин Б. В., Федосеев Д. В. Рост алмаза и графита из газовой фазы. — М.: Наука, 1977.
- Дерягин Б. В., Чураев Н. В., Муллер В. М. Поверхностные силы. — М.: Наука, 1985.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дерягин Борис Владимирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз