Перейти до вмісту

Німецька національна академія наук Леопольдина

Координати: 51°29′15″ пн. ш. 11°57′48″ сх. д. / 51.487453° пн. ш. 11.963394° сх. д. / 51.487453; 11.963394
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Німецька національна академія наук Леопольдина
нім. Deutsche Akademie der Naturforscher Leopoldina Редагувати інформацію у Вікіданих
На честьЛеопольд I Габсбург Редагувати інформацію у Вікіданих
Типакадемія наук
наукове товариство
національна академія наукd
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникJohann Lorenz Bauschd
Johann Michael Fehrd
Georg Balthasar Metzgerd
Georg Balthasar Wohlfahrtd
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1 січня 1652 Редагувати інформацію у Вікіданих
Швайнфурт Редагувати інформацію у Вікіданих
Правовий статусзареєстроване об'єднанняd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сферанаука Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьвища освіта Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираГалле Редагувати інформацію у Вікіданих
51°29′15″ пн. ш. 11°57′48″ сх. д. / 51.487453° пн. ш. 11.963394° сх. д. / 51.487453; 11.963394
ЧленствоAllianz der Wissenschaftsorganisationend[2]
Informationsdienst Wissenschaft[3]
Nationale Forschungsdateninfrastrukturd[4]
All European Academies e.V.d[5][2]
Міжакадемічне партнерствоd[6]
DFG[2]
Європейська академія[2]
Science Media Center Germanyd[2]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційні мовинімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
КерівникGerald H. Haugd (1 березня 2020) Редагувати інформацію у Вікіданих
Членів1718 (2025)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт: leopoldina.org Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа

CMNS: Німецька національна академія наук Леопольдина у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Будова академії Leopoldina

Німéцька націонáльна акадéмія нау́к Леопóльдина (нім. Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina, англ. German National Academy of Sciences Leopoldina)[7][8], або скорочено Леопóльдина — найпрестижніша й найдавніша наукова академія Німеччини й одне з найпрестижніших і найдавніших наукових товариств світу, заснована 1652 року як Academia Naturae Curiosorum, з 1687 року академії присвоєно ім'я імператора Леопольда I Габсбурга.[9][10] Серед академіків Леопольдини понад 180 лауреатів Нобелівської премії.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

У 1687 році імператор Священної Римської імперії Леопольд І затвердив Академію природодослідників як Академію Священної Римської імперії, надавши їй своє ім'я (таким чином виникла скорочена назва — «Leopoldina»). Перед тим її заснував Раймунд Монтекукколі[11].

З 1878 року Академія розташована в Галле.

Обрання академіком Леопольдини — найвища академічна почесть Німеччини (серед членів академії близько 180 лауреатів Нобелівської премії).

Леопольдина має архів і бібліотеку та присуджує премії й нагороди. Інформація про всі наукові заходи публікується в номерах зведених видань «Nova Acta Leopoldina», «Acta Historica Leopoldina» і «Jahrbuch».

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Медаль Котеніуса (вперше — у 1792 р.)
  • Carus Medal (1896)
  • Schleiden Medal (1955)
  • Mendel Medal (1965, на честь Грегора Менделя)
  • Darwin Badge (один раз в 1959 р. — на честь 100-річчя виходу друком книги Походження видів)
  • Leopoldina Prize for Junior Scientists
  • Georg Uschmann Prize for History of Science
  • Leopoldina Research Prize (2001, спонсор Commerzbank Foundation)
  • Thieme Prize of the Leopoldina for Medicine
  • Medal of Merit (у особливих випадках)

Склад Академії

[ред. | ред. код]
Гете Йоганн Вольфганг

Загальна кількість — 1000 академіків. Три чверті членів — від німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія).

Станом на 2021 рік серед членів академії було 183 лауреати Нобелівської премії (включаючи померлих)[12].

Найвідоміші академіки Леопольдини:

Українці у складі Леопольдини

[ред. | ред. код]

Членами Леопольдини були українські вчені Іван Шмальгаузен (1960)[13], Платон Костюк (1966)[14] і Віктор Глушков (1970)[15], а також біологи українського походження Феодосій Добржанський (1960)[16] і Меркурій Гіляров (1973)[17].

Членами академії є український біолог Юрій Глеба (1991)[18], а також українці Марина Родніна (2008)[19] і Станіслав Горб (2011)[20], що розпочали свої наукові кар'єри в Україні, але згодом виїхали до Німеччини.

Цікаво, що з восьми згаданих науковців семеро є випускниками кафедр біологічного факультету Київського університету, зокрема четверо — кафедри зоології.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Leopoldina: Impressum
  2. а б в г д е Bundestag Lobby Register / Hrsg.: Deutscher Bundestag — 2022.
  3. https://idw-online.de/de/institution743
  4. https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
  5. https://allea.org/members
  6. https://web.archive.org/web/20221208195542/https://www.interacademies.org/network/member-academies
  7. Leitbild der Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina
  8. Mission Statement of the German National Academy of Sciences Leopoldina
  9. Werner E. Gerabek: Enzyklopädie Medizingeschichte, S.23 online Google
  10. Jedlitschka, Karsten (20 червня 2008). The Archive of the German Academy of Sciences Leopoldina in Halle (Salle): more than 350 year of the history of science. Notes & Records of the Royal Society. 62 (2): 237—244. doi:10.1098/rsnr.2007.0009 — через JSTOR.
  11. [джерело?]
  12. Leopoldina | Members with Nobel Prize
  13. Leopoldina — Ivan Schmalhausen
  14. Leopoldina — Platon G. Kostjuk
  15. Leopoldina — Viktor M. Gluškov
  16. Leopoldina — Theodosius Dobzhansky
  17. Leopoldina — Merkurij S. Ghilarov
  18. Leopoldina — Yuri Y. Gleba
  19. Leopoldina — Marina V. Rodnina
  20. Leopoldina — Stanislav N. Gorb

Література

[ред. | ред. код]
  • Parthier B. Die Leopoldina. Bestand und Wandel der ältesten deutschen Akademie. — Halle : Druck-Zuck, 1994. (нім.)
  • Parthier B., D. von Engelhardt (Hrsg.). 350 Jahre Leopoldina. Anspruch und Wirklichkeit. Festschrift der Deutschen Akademie der Naturforscher Leopoldina 1652—2002. — Halle : Druck-Zuck, 2002. (нім.)
  • Volker ter Meulen (Hrsg.). Akademie der Naturforscher Leopoldina — Geschichte, Struktur, Aufgaben[недоступне посилання з липня 2019]. — Halle : Druck-Zuck, 2006. (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]