Джамаа Сіді Рамдан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джамаа Сіді Рамдан
36°47′07″ пн. ш. 3°03′51″ сх. д. / 36.785280000027775316° пн. ш. 3.06417000002777762° сх. д. / 36.785280000027775316; 3.06417000002777762Координати: 36°47′07″ пн. ш. 3°03′51″ сх. д. / 36.785280000027775316° пн. ш. 3.06417000002777762° сх. д. / 36.785280000027775316; 3.06417000002777762
Тип споруди мечеть
Розташування  АлжирBab El Oued Districtd
Належність іслам
Стан частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Джамаа Сіді Рамдан. Карта розташування: Алжир
Джамаа Сіді Рамдан
Джамаа Сіді Рамдан (Алжир)
Мапа
CMNS: Джамаа Сіді Рамдан у Вікісховищі
ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №565 (англ.)

Мечеть Сіді Рамдан (араб. الجامع سيدي رمضان‎) або Джамаа Касба Ель-Кедіма, Мечеть старої цитаделімечеть в місті Алжир.

Історія[ред. | ред. код]

Побудована в 1097 в епоху Булуггіна ібн Зірі, що робить її однією з найстаріших мечетей в касбі і місті в цілому.

У XVI столітті отримала назву Сіді Рамадан. За однією версією, названа на честь хороброго мусульманського війни Сіді Рамадана. По іншій на честь благочестивого валу міста Біскра[1].

У 1904 оголошена національним надбанням Алжиру[2].

У 1992 включена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як частина Алжирської Касби[3].

Опис[ред. | ред. код]

Розташована в комуні Баб-ель-Уед міста Алжирі, столиці Алжиру. Архітектура типово берберська, з одним, 32 метровим, квадратним мінаретом, двосхилим дахом, покритим черепицею. На приміщенні мало елементів декору. Площа будівлі – 400 м².

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. مسجد سيدي رمضان صرح ديني…ومعلم أثري…يقاوم عواصف الزمن – الحوار الجزائرية (араб.). Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 31 січня 2020.
  2. رغم تصنيفها ضمن التراث العالمي لليونسكو: قصبة الجزائر معلم تاريخي في وضع كارثي | الإذاعة الجزائرية (араб.). www.radioalgerie.dz. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 31 січня 2020.
  3. المحور اليومي - القصبة... معلم ومتحف تاريخي مفتوح يحكي فصول الصمود. elmihwar.com. Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 31 січня 2020.