Джеймс Б'юкенен Дюк
| Джеймс Б'юкенен Дюк | |
|---|---|
| James Buchanan Duke | |
 Бафет спілкується з університетською молоддю | |
| Ім'я при народженні | ісп. James Buchanan Duke |
| Народився |
23 грудня 1856[1][2][…] Дарем, Північна Кароліна, США |
| Помер |
10 жовтня 1925[1][2][3] (68 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Країна |
.svg){kind=small} США |
| Діяльність | підприємець |
| Відомий завдяки | засновник American Tobacco Company |
| Конфесія | Методизм |
| Батько | Washington Duked |
| Мати | Artelia Duked[4] |
| Брати, сестри | Benjamin Newton Duked |
| У шлюбі з | Ліліан Флетчер Маккріді (1904—1906), Ненелайн Хольт Інмен (1907—1925) |
| Діти | Доріс (1912—1993) |
Джеймс Б'юкенен Дюк (англ. James Buchanan Duke, 23 грудня 1856 року — 10 жовтня 1925 року) — американський промисловець, виробник тютюну і електроенергії. Відомий просуванням на ринок сучасної сигарети[5] та підтримкою Дюкського університету.
Ранні роки[ред. | ред. код]
Джеймс Б'юкенен Дюк, відомий під прізвиськом Бак, народився 23 грудня 1856 року поряд з Даремом, штат Північна Кароліна, в родині Вашінґтона Дюка і його другої дружини Артелії Роні Дюк[6].
Джеймс Б'юкенен був наймолодшим у родині: у нього було два єдинокровних брати від першого шлюбу батька: Сідні Тейлор і Броуді Леонідас — і рідні сестри Мері Елізабет і брат Бенджамін Ньютон[7].
Ділова кар'єра[ред. | ред. код]
Тютюновий бізнес[ред. | ред. код]
Вашінґтон Дюк (1820—1905) володів тютюновою компанією, контроль над якою його сини Джеймс Б'юкенен і Бенджамін Ньютон (1855—1929) отримали в 1880-х. У 1885 році Джеймс Б'юкенен Дюк придбав ліцензію на першу автоматичну машину з виготовлення сигарет, винайдену Джеймсом Альбертом Бонсаком (англ. James Albert Bonsack). До 1890 року Дюк забезпечував 40 % американського ринку сигарет, після чого об'єднав компанії, які конкурували з ним, у American Tobacco Company, створивши таким чином монополію.
На початку 1900-х Дюк намагався підкорити британський ринок, дотримуючись стратегії, схожої на застосовану ним у США. Це призвело до консолідації британських виробників в єдину корпорацію Imperial Tobacco Company of Great Britain and Ireland, Ltd (Imperial Tobacco). Після двох років напруженого протистояння у Великій Британії, Imperial Tobacco почала атаку на американський ринок, змусивши American Tobacco вступити в переговори. В результаті було досягнуто згоди про розподіл сфер впливу: American Tobacco отримує американський ринок, Imperial Tobacco залишає за собою британські території, а решту світу забезпечує сигаретами спільна компанія British American Tobacco.
У цей період Дюк періодично наражався на позовні вимоги з боку ділових партнерів і акціонерів. У 1906 році American Tobacco Company була визнана винною в порушенні антитрестівського законодавства і примусово розділена на чотири компанії American Tobacco Company, Liggett and Myers, R.J. Reynolds і P. Lorillard Company.
У 1911 році Верховний суд США виніс рішення, яке припинило монополію American Tobacco Company. Компанія була розділена на кілька менших фірм, з яких під контролем Дюка залишилася тільки British-American Tobacco Company.
Текстильний бізнес[ред. | ред. код]
У 1892 році Дюки відкрили в Даремі першу текстильну фірму, на чолі якої став Бенджамін Ньютон Дюк.
Енергетичний бізнес[ред. | ред. код]
На зламі XIX і XX століть Джеймс Б'юкенен Дюк заснував American Development Company, яка почала скуповувати землі і права водокористування річки Катоба. У 1904 році він відкрив Catawba Power Company, а наступного року разом з братом — Southern Power Company, згодом перейменовану в Duke Power. Компанія стала основою енергетичної корпорації Duke Energy. Компанія поставляла електроенергію на текстильну фабрику Дюків і протягом 20 років розширилася в багато разів, довівши загальну кількість забезпечуваних нею виробництв до трьох сотень. Duke Power вибудувала електричну мережу, яка забезпечувала енергією міста Підмонта в Північній і Південній Кароліні. У 1928 році на заході Північної Кароліни з'явилося водосховище Лейк-Джеймс, яке забезпечувало виробництво електроенергії і отримало ім'я на честь Джеймса Б'юкенена Дюка.
Благодійність[ред. | ред. код]
У грудні 1924 року Дюк заснував Фонд Дюка, трастовий фонд з капіталом 40 млн доларів (430 млн доларів у 2005 році). Частина коштів була передана Триніті-коледжу. Даремський університет на прохання Дюка перейменований на Дюкський університет на честь його батька.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Джеймс Б'юкенен Дюк був одружений двічі. У 1904 році він побрався з Ліліан Флетчер Маккріді. За два роки шлюб розпався. У 1907 році Дюк одружився з удовою Ненелайн Хольт Інмен. 22 листопада 1912 року в них народилася дочка Доріс. Вона виросла в Дюк Фармс в Гіллзборо, штатНью-Джерсі. Цю ділянку колишніх сільськогосподарських земель площею 8 км² її батько разом з ландшафтними архітекторами Джеймсом Лілом Грінліфом і Гораціо Бекінгемом перетворили в унікальний парк, який мав два зимових сади, дев'ять озер, 35 фонтанів, 45 будівель, незліченну кількість скульптур, більше 2,5 миль кам'яних огорож і більше 18 миль доріг[8].
Джеймс Б'юкенен Дюк помер 10 жовтня 1925 року в Нью-Йорку і похований разом з батьком і братом в меморіальній каплиці кампусу Дюкського університету.
Ім'я Джеймса Б'юкенена Дюка отримала головна бібліотека кампусу Університету Фурмана.
Заповіт[ред. | ред. код]
За заповітом Дюка приблизно половина його статку передавалася до Фонду Дюка, що збільшило його до 67 млн $ (725 млн $ в 2005 році). В установчих документах фонду Дюк особливо обумовив, що спрямовує кошти на підтримку Дюкського університету, Девідсон-коледжу, Університету Фурмана, Університету Джонсона Сміта, некомерційних лікарень і дитячих будинків Північної і Південної Кароліни, а також сільських парафій Методистської церкви Північної Кароліни, пасторів, що пішли на пенсію, і членів їх сімей.
Інша частина спадщини Дюка, приблизно 100 млн $ (1 млрд $ в 2005 році), перейшла до дванадцятирічної доньки Доріс, перетворивши її в «найбагатшу дівчинку в світі»[9]. Також Доріс висунула позов проти власної матері за контроль над Дюк Фармс і виграла його. Вважаючи, що Дюк Фармс нагадують їй про батька, Доріс Дюк не стала активно перебудовувати територію, змінивши тільки зимовий сад, щоб створити присвячені батькові Сади Дюка[10]. У цих садах представлена велика колекція скульптур, яка стала доступна для публіки в 1964 році. У травні 2008 року доступ до неї був закритий у зв'язку з перетворенням Дюк Фармс на заповідник навколишнього середовища і навчальний центр[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в NCpedia
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ James Buchanan Duke: Father of the Modern Cigarette. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 7 березня 2016.
- ↑ The Duke Family and its Legacy. Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 7 березня 2016.
- ↑ Durden, Robert Franklin, «The Dukes of Durham: 1865—1929», Duke University Press, 1975.
- ↑ The creation of Duke Farms. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
- ↑ Doris Duke, 80, Heiress Whose Great Wealth Couldn't Buy Happiness, Is Dead
- ↑ The Gardens at Duke Farms. Архів оригіналу за 18 травня 2008. Процитовано 7 березня 2016.
- ↑ it's the final months of the gardens being on display in the greenhouses that have enchanted visitors since 1964. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
|
