Джеф Хілі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
JeffHealeyAug312002.jpg

Джеф Хілі (Norman Jeffrey Healey; 25 березня 1966 - 2 березня 2008) - канадський джазовий та блюзовий гітарист та вокаліст.

Помер в лікарні Святого Йосипа (St.Joseph's) в Торонто після операції по позбавленні від ракової опухолі в обох легенях.

Життя та музична кар'єра[ред.ред. код]

Джеф Хілі народився в Торонто, в провінції Онтаріо. Рано позбувся батьків. Був прийнятий в сім'ю пожежника. В 8-місячному віці через захворювання ретінобластомою втратив зір. Ретінобластома - це ракове захворювання зору. Ця хвороба усе життя давала свої ознаки, і ,врешті решт, вона його вбила.

Коли Джефу було три, він розпочав грати на гітарі. При цьому він користувався незвичною для людей манерою гри, коли гітара розташована на колінах. Це усе життя було яскравою та незвичною ознакою виконавця Джефа Хілі.

В 17 років він організував свій перший блюзовий гурт - "Blue Direction" ("Голубий напрямок"), до якого входило 4 музиканти. В основному вони грали музику, звичну для клубів Торонто. До ґурту належали бас-гітарист Джеремі Літтлер (Jeremy Littler), барабанщик Грейдон Чапман (Graydon Chapman) та однокласник Джефа гітарист Роб Квейл (Rob Quail).


Через деякий час Дж. Хілі познайомився з басистом Джо Рокманом (Joe Rockman) та барабанщиком Томом Стівеном (Tom Stephen). Вони створили тріо, яке вперше виступило в клубі The Birds Nest ("Пташине гніздо"), на вулиці Queen Street West в Торонто. Про новий музикальний ґурт написав місцевий музикальний часопис "NOW" ("Зараз"), і згодом вони кожен вечір виступали в найвідоміших клубах міста - Grossman's Tavern ("Таверна Гроссмана) та Albert's Hall (Зала Альберта).

Потім з Джефом Хілі познайомився гітарист-віртуоз Рей Вон (Ray Vaughan). Це знайомство призвело до того, що в 1989 р. Дж.Хілі знявся в фільмі Патріка Суейза (Patrick Swayze) "Будинок на дорозі" ("Road House"). В 1988 р. Дж.Хілі випустив сингл "Очі ангела" (Angel Eyes). Його пісня "Hideaway" була номінована на музикальну премію Гремі в номінації "Найкраща інструментальна композиція".

Дж.Хілі ніколи не був захоплений світом рок-музики, тому через деякий час він залишив рок-музику та подався до тієї музики, яку він більш за все цінив, - вінтажного (найкращого ґатунку) джазу. Він виступав в складі відомих джаз-колективів Торонто.

Наприкінці свого життя Дж.Хілі випустив 3 CD з традиційними композиціями американського джазу 20-х та 30-х рр. XX століття. Він буз завзятим колекціонером платівок і назбирав їх більше 25.000 примірників. Кожен четвер він виступав зі своїм гуртом в клубі "Healey's" на вулиці Bathurst Street в Торонто. По суботам він виступав зі своїм гуртом "Jeff Healey's Jazz Wizards". Попри те, що клуб та гурт носили його ім'я, Дж.Хілі не володів клубом.

Час від часу Дж.Хілі вів передачу на радіо "CBC Radio" - "Мій джаз". В передачі він розповідав про джаз, музикантів та програвав свої платівки. Таку ж саму передачу він один час вів на радіо "CJRT-FM".

Дж.Хілі гастролював з джаз-гуртом "Jazz Wizards", граючи американський джаз 20-х -40-х років.

В квітні 2008 р. Дж. Хілі планував здійснити турне в Велику Британію, Німеччину, Нідерланди.

За свою кар'єру Дж.Хілі допоміг багатьом музикантам стати відомим. До таких належать Аманда Маршал та Терра Хазелтон.

11 січня 2007 р. Дж.Хілі був прооперований. Йому видалили метастази раку в обох легенях. В попередні півтора року у нього були дві саркоми в ногах.

Джеф Хілі був одружений, дружину звали Крісті. У них було двоє дітей.

Дискографія[ред.ред. код]

  • 1988: See the Light
  • 1989: Road House Soundtrack
  • 1990: Hell to Pay
  • 1992: Feel This
  • 1995: Cover to Cover
  • 2000: Get Me Some
  • 2002: Among Friends
  • 2004: Adventures in Jazzland
  • 2006: It's Tight Like That
  • 2008: Mess of Blues

Також дивіться[ред.ред. код]