Джонатан Коу
| Джонатан Коу | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
19 серпня 1961[1][2] (62 роки) Бірмінгем, Ворикшир, Англія, Велика Британія[3] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія[4] | |||
| Діяльність | прозаїк-романіст | |||
| Alma mater | Триніті-коледж (Кембридж), Школа Короля Едвардаd і Університет Ворика | |||
| Заклад | Університет Ворика | |||
| Роки активності | 1987 — тепер. час | |||
| Жанр | сатира | |||
| Magnum opus | What a Carve Up!d | |||
| Членство | Королівське літературне товариство | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: jonathancoewriter.com | ||||
|
| ||||
 Джонатан Коу у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Джонатан Коу (англ. Jonathan Coe; нар. 19 серпня 1961, Бірмінгем — британський письменник, який здобув широку популярність завдяки роману «Оце так шахрайство!» (1994).
Біографія[ред. | ред. код]
Коу навчався в бірмінгемській школі Короля Едварда (англ. King Edward's School), потім закінчив Триніті-коледж Кембриджського університету. Захистив докторську дисертацію (PhD) з англійської літератури. Викладав у Ворицькому університеті.
У липні 2006 року прочитав почесну лекцію в Університеті Бірмінгема.
Творчість[ред. | ред. код]
У творах Джонатана Коу простежується політична сатира щодо подій, які відбувалися у Великій Британії у другій половині XX століття. Так, в романі «Оце так шахрайство!» (1994) на основі півстолітньої історії одного з могутніх сімейств Великої Британії — сімейства Віншоу — показано взаємозв'язки британського істеблішменту і в карикатурно-драматичному стилі описано результати діяльності право-консервативного уряду Маргарет Тетчер в 1980-х роках.
Бібліографія[ред. | ред. код]
Романи[ред. | ред. код]
- The Accidental Woman, Duckworth, 1987
- A Touch of Love, Duckworth, 1989
- The Dwarves of Death, Fourth Estate, 1990
- What a Carve Up! or The Winshaw Legacy, Viking, 1994 (переможець премії Джона Левелліна Ріса у 1994)
- The House of Sleep, Viking, 1997 (лауреат премії «Медісіс»)
- The Rotters' Club, Viking, 2001 (лауреат премії «Bollinger Everyman Wodehouse»).
- The Closed Circle, Viking, 2004
- The Rain Before It Falls, Viking, 2007
- The Terrible Privacy of Maxwell Sim, Viking, 2010
- Expo 58, Viking, 2013
- Number 11, Viking, 2015
- Middle England, Viking, 2018
Книги для дітей[ред. | ред. код]
- La storia di Gulliver, L'espresso 2011
- Lo specchio dei desideri, Feltrinelli 2012
Нехудожня література[ред. | ред. код]
- Humphrey Bogart: Take It and Like It, London: Bloomsbury, 1991
- James Stewart: Leading Man, London: Bloomsbury, 1994
- Like a Fiery Elephant: The Story of B. S. Johnson, London: Picador, 2004 (лауреат премії Семюеля Джонсона 2005 року за нехудожню літературу)
Премії і нагороди[ред. | ред. код]
- 1995 — Mail on Sunday/John Llewellyn Rhys Prize — What a Carve Up!
- 1995 — Prix du Meilleur Livre Etranger (France) — What a Carve Up!
- 1997 — Writers' Guild Award (Best Fiction) — The House of Sleep
- 1998 — Prix Médicis Etranger (France) — The House of Sleep
- 2001 — Bollinger Everyman Wodehouse Prize — The Rotters' Club
- 2005 — Samuel Johnson Prize — Like a Fiery Elephant: The Story of B. S. Johnson
- 2006 — International IMPAC Dublin Literary Award — The Closed Circle
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #115580824 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Record #122455099 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ A bit of a rotter. Гардиан. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 29 квітня 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джонатан Коу |
- Джонатан Коу: «Все, що я зараз скажу вам, — це брехня» [Архівовано 1 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Вебсайт і блог Джонатана Коу [Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Closing the Circle: Джонатан Коу в інтерв'ю [Архівовано 8 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Інтернет-дискусія про Джонатана Коу та Б. С. Джонсон
- «Лист з Англії: роман Блеріт» Огляд «Замкнутого кола» Коу в журналі «n + 1».
- Одногодинне інтерв'ю [Архівовано 18 грудня 2008 у Wayback Machine.] про його творчість (France-Culture, Bibliothèque étrangère, Francesca Isidori)
|
