Джон Генрі Паттерсон (військовий)
| Джон Генрі Паттерсон | |
|---|---|
| англ. John Henry Patterson | |
 | |
| Народження |
10 листопада 1867 Ірландія |
| Смерть |
18 червня 1947 (79 років) Бел-Ейр, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Поховання | цвинтар Ангелус-Роуздейлd |
| Країна |
 Ірландія |
| Звання | підполковник |
| Нагороди |
 |
 Джон Генрі Паттерсон у Вікісховищі | |
Джон Генрі Паттерсон (англ. John Henry Patterson; 10 листопада 1867 — 18 червня 1947) — британський військовий, мисливець, письменник. Вбивця левів-людожерів з Цаво, командир «Єврейського легіону» під час Першої світової війни, автор чотирьох документальних книг.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Паттерсон народився в 1867 році в Ірландії. Його батько був протестантом, а мати — католичкою. У сімнадцять років Джон вступив до лав Британської армії.
Життя в Африці[ред. | ред. код]
У 1898 році Британська Східно-Африканська кампанія відправила Паттерсона на будівництво Угандійської залізниці. Він повинен був керувати будівництвом моста через річку Цаво (тепер територія Кенії). Він прибув туди в березні.
Одразу після початку будівельних робіт на працівників почали нападати два лева-людожера, які ночами проникали в табір, незважаючи на огорожі. Після багатомісячного переслідування Паттерсону вдалося вбити левів. Першого він убив 9 грудня, а другого — 29 грудня 1898 року. Обидва вбиті звіра відрізнялися від інших левів великими розмірами (довжиною близько трьох метрів) і відсутністю гриви. Будівництво моста було завершено 7 лютого 1899 року.
У 1907 році Джон Генрі Паттерсон опублікував свою першу книгу «Людожери з Цаво» (The Man-eaters of Tsavo, російський переклад окремих глав опублікований в альманасі «На суші й на морі», 1962 р.). Вона стала основою сюжетів для трьох фільмів: «Bwana Devil» (1953), «Killers of Kilimanjaro» (1959) і «Примара і Темрява» (1996). В останньому фільмі роль Паттерсона зіграв Вел Кілмер.
У 1907—1909 роках Паттерсон займав посаду головного єгеря в Східно-Африканському протектораті. Про цей період він написав другу книгу «In the Grip of Nyika» (1909).
У 1924 році Джон продав шкури і черепи левів-людожерів з Цаво Музею природної історії імені Філда у Чикаго.
Сіоністський рух[ред. | ред. код]
Паттерсон брав участь в Англо-бурській і Першій світовій війні. Хоча він був протестантом, але став важливою фігурою в сіоністському русі, коли очолив «Єврейський легіон» під час Першої світової війни. Вийшов у відставку в 1920 році в рангу підполковника. Дві його останні книги присвячені військовим подіям: «With the Zionists at Gallipoli» (1916) і «With the Judaeans in Palestine» (1922).
Паттерсон був близьким другом багатьох лідерів сіонізму, в тому числі Володимира Жаботинського і Бенціона Нетаньяху. На його честь Бенціон Нетаньяху дав ім'я своєму старшому синові Йонатану — майбутньому ізраїльському військовому, герою операції Ентеббе.
Пізні роки[ред. | ред. код]
У 1940-тих роках Паттерсон і його дружина Френсіс Хелена жили в Ла-Хойя в штаті Каліфорнія. Джон Генрі помер у віці 79 років. Дружина пережила його на шість тижнів. Паттерсонів кремували і поховали в Лос-Анджелесі. У жовтні 2014 прах Джона і його дружини був доставлений в Ізраїль для перепоховання.[1]
Література[ред. | ред. код]
- Mad for Zion: A Biography of Colonel JH Patterson by Patrick Streeter (2004)
- The Seven Lives of Colonel Patterson: how an Irish lion hunter led the Jewish Legion to victory by Denis Brian (2008)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ NEWSru.co.il :: В Израиль доставлена урна с прахом полковника Джона Генри Паттерсона. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 9 вересня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Книги Джона Генрі Паттерсона на сайті " Архів інтернету "
- Biography — John Henry Patterson — Commander of the Jewish Legion — «Mad for Zion» [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.]
|
