Операція «Ентеббе»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Операція «Ентеббе»
DF-ST-97-01975.jpg
Аеропорт Ентеббе
Дата 4 липня 1976
Місце Уганда Уганда
Результат 102 із 106 заручників звільнено
Противники
Flag of Palestine.svg НФОП

Уганда Уганда

Ізраїль Ізраїль


Сили сторін
7 палестинців, безліч угандійців 100 коммандос


Операція Ентеббе (інша назва «Кульова блискавка») — операція ізраїльських спецслужб по вивезенню заручників з території Уганди у липні 1976 року.

Передісторія[ред. | ред. код]

Конфлікт почався через захоплення літака Air France, що виконував рейс Тель-АвівПариж, палестинськими бойовиками «Народного фронту визволення Палестини» та німецькими терористами з марксистської організації «Революційні осередки». Терористи проникли на борт літака в Афінах, де він здійснював проміжну посадку. В афінському аеропорту в цей час проходив страйк наземного персоналу, завдяки чому терористів практично ніхто не оглядав. Чотири терористи - два німці і два палестинці - зуміли пронести на борт стрілецьку зброю і гранати. 28 червня о 3:30 ночі захоплений терористами з НФОП літак приземлився в аеропорту Ентеббе, де диктатор Уганди Іді Амін, що підтримував терористів, дав їм дозвіл розмістити заручників. Там до викрадачів приєдналася ще одна група палестинських терористів.

Вже наступного дня угандійці відокремили євреїв від представників інших національностей; пасажирів з неізраїльськими паспортами відпустили на волю. Серед заручників було 248 пасажирів та 12 членів екіпажу (французи).

Однак після звільнення неізраїльтян кількість заручників зменшилась до 106. Французи не захотіли кидати літак і залишилися із заручниками.

Палестинці оголосили Ізраїлю ультиматум, згідно з яким в обмін на заручників мали бути звільнені 53 палестинці. Ізраїльтяни навмисне затягували час, щоб підготуватися до майбутньої операції.

Операція[ред. | ред. код]

У плануванні операції брали участь начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю Мордехай Гур, начальник оперативного відділу військової розвідки (АМАН) Егуд Барак (згодом прем'єр-міністр Ізраїлю), командувач ізраїльськими ВПС Бені Пелед, командир підрозділу особливого призначення підполковник Йонатан Нетаньягу (старший брат прем'єр-міністра Ізраїлю у 1996—1999 рр. і з 2009 року Біньяміна Нетаньягу).

Беньямін Нетаньягу розмовляє з Соріном Хершко, важко пораненим під час операції. Єрусалим, будинок президента, 2 липня 1986 року

Серед ізраїльських військових фахівців було чимало тих, хто до приходу до влади Іді Аміна перебували в аеропорту Ентеббе як військові радники армії Уганди. Через це ізраїльським військовим був досконально відомий план аеропорту. На одній з авіабаз Ізраїлю в терміновому порядку збудували макет аеропорту Ентеббе, і десантники кілька разів на день штурмували його, домагаючись необхідної злагодженості дій.

4 липня чотири військово-транспортні літаки С-130 «Геркулес», які мали доставити ізраїльську штурмову групу під командуванням підполковника Йонатана Нетаньягу до аеропорту Ентеббе та вивезти заручників, піднялися в повітря. Щоб уникнути виявлення єгипетським, саудівськими та суданськими радарами, більшу частину шляху в чотири тисячі кілометрів величезні машини були змушені триматися на висоті не більше 30 метрів.

О 23:18 того ж дня перший з «Геркулесів» приземлилися в аеропорту «Ентеббе».

Згідно із задумом операції, близько 100 командос, на двох джипах і одному чорному Мерседесі, який мав виконувати роль автівки президента Уганди Іді Аміна, котрий якраз в цей час мав прилетіти в аеропорт з Маврикія, імітували кортеж високопосадовця. Ізраїльтяни були переодягнені в угандійську форму, що мало забезпечити ефект раптовості.

Зустріч визволених заручників в аеропорту Бен-Гуріона

І хоча цей задум частково не вдався (ізраїльські військові не знали, що буквально напередодні угандійський диктатор змінив свій «Мерседес» на білий «Роллс-ройс», тому спецназівців було викрито передчасно), завдання було виконане: в ході операції Ентеббе ізраїльські спецназівці знищили всіх терористів і евакуювали 102 із 106 заручників. Паралельно інша група командос в той же час підірвала угандійські винищувачі МіГ-17 та МіГ-21, щоб ліквідувати можливість повітряної погоні. Третя група, що блокувала аеропорт зовні, знищила загін угандійських військових, який намагався прорватися до аеропорту. В ході всієї операції, що тривала 53 хвилини, було поранено чотирьох спецназівців. В останні хвилини, прикриваючи посадку своїх підлеглих на літак, від кулі снайпера загинув командир операції Йонатан Нетаньягу. Пізніше спецоперація була перейменована на «Йонатан» — на честь загиблого офіцера. Також при штурмі загинуло троє заручників, ще п'ятеро було поранено, ще одна заручниця-ізраїльтянка Дора Блох, що перед тим була госпіталізована з важким харчовим отруєнням, пізніше була страчена владою Уганди в помсту за операцію.

Значну допомогу в операції надала Кенія. Вона дозволила літакам із заручниками приземлитися в аеропорту Найробі, тому що тим не вистачало пального, щоб повернутися до Ізраїлю. Там же на ізраїльтян чекали два Боїнга, на яких ті повернулися додому.

Міжнародна реакція[ред. | ред. код]

Операцію «Ентеббе» спробували засудити в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (проте жодної засуджуючої резолюції прийнято не було). Представники Радянського Союзу і арабських держав звинуватили Ізраїль в «кричущому порушенні суверенітету Уганди». Більшість країн вільного світу привітало Ізраїль з видатним успіхом в боротьбі з міжнародним тероризмом. Західна Німеччина назвала операцію "актом самозахисту", Швейцарія і Франція похвалили Ізраїль за проведену операцію. Представники США і Сполученого Королівства похвалили операцію, назвавши рейд Ентеббе «неможливою операцією». Президент США Джеральд Форд привітав Ізраїль із завершенням безпрецедентної військової операції.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]