Джігме Вангчук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джігме Вангчук
Jigme Wangchuck Name.svg
Джігме Вангчук
2-й король Бутану
21 серпня 1926 — 24 березня 1952
Попередник Уг'єн Вангчук
Наступник Джігме Дорджі Вангчук
Народився 1905(1905)
Пунакха, Бутан
Помер 30 березня 1952(1952-03-30)
Пунакха, Бутан
Відомий як політик
Громадянство Бутан Бутан
Династія Вангчук
Батько Уг'єн Вангчук
Мати Tsundue Pema Lhamod
У шлюбі з сестри Пхунцо Чоден[en] і Пема Дечен
Діти Джігме Дорджі Вангчук
Релігія буддизм
Нагороди Золота медаль махараджи Уг'єн Вангчука 1 класу (1909);
Медаль Делійський дарбар[en] (1911);
Орден Індійської імперії, компаньйон (1927);
Орден Індійської імперії, лицар-командор (1930);
Ювілейна срібна медаль Короля Георга V (1935);
Коронаційна медаль Короля Георга VI (1937).

Джігме Вангчук (Дзонг-ке:Jigme Wangchuck Name.svg, Вайлі:jigs med dbang phyug; нар. 1905, Пунакха, Бутан — пом. 30 березня 1952, Пунакха, Бутан) — другий король Бутану. 21 серпня 1926 року він зійшов на трон після свого батька, першого короля Уг'єн Вангчука.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джігме народився в 1905 році в місті Пунакха в сім'ї першого короля Бутану Уг'єн Вангчука. Джігме Вангчук був старшим сином свого батька. Він здобув добру освіту, був ерудований, читав англійську, індійську і буддійську літературу. Його дружинами були сестри Пхунцо Чоден[en] і Пема Дечен.

Під час його правління Бутан продовжував перебувати практично в повній ізоляції від зовнішнього світу, обмежуючись дуже мізерними відносинами з Британією, а після здобуття Індією незалежності в 1949 році — з Індією.

Король помер 30 березня 1952 року в місті свого народження займаючи королівський трон більше 25 років. Після смерті Джігме Вангчука, трон успадкував його син Джігме Дорджі Вангчук.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник:
Уг'єн Вангчук
Король Бутану
19261952
Наступник:
Джігме Дорджі Вангчук