Джігме Сінг'є Вангчук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джігме Сінг'є Вангчук
Jigme singye wangchuck name.svg
o rgyan dbang phyug
Джігме Сінг'є Вангчукo rgyan dbang phyug

Час на посаді:
21/24 липня 1972 — 14 грудня 2006
Попередник Джігме Дорджі Вангчук
Наступник Джігме Кхесар Намгьял Вангчук

2-й Голова Ради міністрів
Час на посаді:
1964 — 20 липня 1998
Попередник Джігме Дорджі
Наступник Джігме Тінлей

Народився 11 листопада 1955(1955-11-11) (62 роки)
Тхімпху, Бутан
Громадянство Бутан Бутан
Дружина Сангай Чоден Вангчук
Діти Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук
Релігія буддизм

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Джігме Сінг'є Вангчук (дзонг-ке:Jigme singye wangchuck name.svg; нар. 11 листопада 1955) — четвертий король Бутану. Вступив на трон у віці 16 років у 1972 році після смерті свого батька, третього короля Джігме Дорджі Вангчука. На його коронацію 2 червня 1974 року були запрошені закордонні представники, що означало кінець тривалого періоду ізоляції країни. Він носить титул «Друк Г'ялпо», що означає «Драконовий король». Здобув освіту в Бутані і Великій Британії.

14 грудня 2006 року король зрікся престолу на користь свого сина Джігме Кхесар Намг'ял Вангчука раніше спершу оголошеного терміну (2008).

Біографія[ред.ред. код]

Політика Джігме Сінг'є Вангчука[ред.ред. код]

Четвертий Король продовжував політику свого батька — повільної модернізації з максимальним збереженням бутанських традицій. У 1988 році він ввів порядок Дріглам Намжа (поведінки та етикету), згідно з яким усі жителі країни зобов'язані носити традиційний одяг і церемоніальні шарфи і вивчати в школі національну мову дзонг-ке. При цьому він скасував або спростив багато звичаїв етикету середньовіччя, наприклад, серію простягань, які зобов'язані були робити подорожні, коли в поле зору попадав королівський палац. У 1998 році він обмежив абсолютну владу і керував країною спільно з урядом. Наприкінці 2003 року провів першу в XXI столітті військову операцію Бутану проти асамських сепаратистів, які використовували бутанську територію для вилазок в інші частини Індії. Були також проведені операції проти непальських сепаратистів на півдні країни.

Приватне життя[ред.ред. код]

Джігме Сінг'є Вангчук веде простий спосіб життя, воліючи працювати в невеликому дерев'яному будинку над столицею Тхімпху замість великої резиденції в дзонгу (палаці-фортеці), яка використовується його чотирма дружинами-королевами-сестрами і Національною асамблеєю Бутану.

Король отримав популярність на Заході, сформулювавши цілі збільшення «Валового національного щастя» для Бутану замість підвищення Валового національного продукту.

У короля десять дітей (п'ять синів і п'ять дочок), деякі з яких отримали освіту за кордоном. 17 грудня 2005 року король заявив про те, що він зречеться престолу в 2008 році на користь свого старшого сина Джігме Кхесар Намгьял Вангчука. У цьому ж році планувалося проведення парламентських виборів.

Нагороди та премії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Попередник:
Джігме Дорджі Вангчук
Король Бутану
19722006
Наступник:
Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук