Джієн-Софу
| село Джієн-Софу | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Сімферопольський район |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1784 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°55′37″ пн. ш. 34°09′23″ сх. д. / 44.92705° пн. ш. 34.15637° сх. д.Координати: 44°55′37″ пн. ш. 34°09′23″ сх. д. / 44.92705° пн. ш. 34.15637° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
290 м |
| Карта | |
  Джієн-Софу | |
 Джієн-Софу | |
| Мапа | |
| |
Джієн-Софу (крим. Ciyen Sofu) — зникле село в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, зараз затоплене Сімферопольським водосховищем.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Турецький мандрівник Евлія Челебі, що мандрував тут у 1660-ті роки, описує «красиву широку долину, прикрашену луками». Село входило до Єхари Ічкійського кадилика Акметецького каймаканства Кримського ханства, перша документальна згадка зустрічається в Камеральному Описі Криму… 1784 року.[2]
За переписом 1805 року в селі було 9 дворів і 53 жителя, виключно кримських татар.[3]
Наприкінці XIX століття, після утисків з боку російського самодержавства, село спустішало, і згадується як хутір Джієн-Софу, що складався з 2 дворів, в яких проживало 6 осіб. Таку ж назву мала і дача таврійського цивільного губернатора та ватажка дворянства А.І. Казначєєва.[4] У будинку Казначєєва був кабінет-музей природної історії, де було зібрано гарну колекцію викопних скам'янілостей та мінералів Криму.
Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року, в селі Джієн-Софу було 13 дворів, всі селянські, населення становило 53 особи, з них 24 кримських татар, 18 росіян та 11 греків.[5]
У 1951 році село було ліквидовано, а при будивництві Сімферопольського водосховища у 1950-х роках затоплено.
Зараз неподалік колишнього села знаходиться острівок-брила пермських вапняків та сімферопольський дендрарій.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Джиен-Софу - два села с одним названием и судьбой. Crimeantatars.club - Сайт о крымских татарах (ru-RU) . 27 вересня 2023. Процитовано 26 жовтня 2023.
- ↑ ДОКУМЕНТЫ->КРЫМ->КАМЕРАЛЬНОЕ ОПИСАНИЕ КРЫМА (1784)->ЧАСТЬ 4. www.vostlit.info. Процитовано 26 жовтня 2023.
- ↑ Том 26 (1897) :: ИТУАК :: BIBLIOTHECA CHERSONESSITANA. library.chersonesos.org. Процитовано 26 жовтня 2023.
- ↑ Пироженко, Татьяна (22 вересня 2010). Наш новый тайник - Пермская глыба на Симферопольском водохранилище. tavika.ru (ru-RU) . Процитовано 26 жовтня 2023.
- ↑ Файл:Список населенных пунктов Крымской АССР.pdf — Википедия (PDF). commons.wikimedia.org (рос.). Процитовано 26 жовтня 2023.