Дзета Корми
 Дзета Корми в уяві художника. | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Корма |
| Пряме піднесення | 08г 03х 35.1с[1] |
| Схилення | −40° 00′ 11.6″[1] |
| Видима зоряна величина (V) | +2,20[2]-2,25[3] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | О5 Af[2] або O4If(n)p[4] |
| Показник кольору (B−V) | -0,26[3] |
| Показник кольору (U−B) | −0,27 |
| Тип змінності | змінна типу Альфи Лебедя (?)[5] |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −27.91[1] км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 1,56 мас/р Схил.: 1,55 мас/р |
| Паралакс (π) | 0,00233 ± 0,01 мас |
| Відстань | 1399 св. р. (429 +120 -77[6] пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
−5,96 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 56.1[7] M☉ |
| Радіус | 14-26[8] R☉ |
| Світність (болометрична) | 800,000[7] L☉ |
| Ефективна температура | 40,000[7] K |
| Обертальна швидкість (v sin i) | >220[9] км/с |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD66811 |
Наос (ζ Корми, ζ Puppis) — найяскравіша зоря сузір'я Корми[10]. Назва походить від грец. ναύς («корабель»). Наос є одним із найближчих надгігантів — відстань до нього становить трохи більше тисячі світлових років.
ζ Корми — дуже гарячий блакитний надгігант O5Ia. Вона є найгарячішою зорею, яку можна побачити неозброєним оком. Температура поверхні зорі приблизно дорівнює 42 000 °C, що в сім разів вище температури сонячної поверхні, і є виключно високим показником[джерело?]. Масу зорі оцінюють у 56,1 мас Сонця[7]. Має діаметр у 14—26[8] разів більший від сонячного.
Вік ζ Корми оцінюють у 4 мільйони років. Сформувалася вона в молекулярній хмарі сучасного сузір'я Корма приблизно за 1400 світлових років від свого поточного місця розташування. У цьому сузір'ї були виявлені інші зорі, які сформувалися одночасно з Наосом[джерело?].
ζ Корми випромінює потужний зоряний вітер, швидкість якого приблизно 2500 км/с[11], тому вона щороку втрачає одну мільйонну своєї маси, що за 10 мільйонів років становитиме більше маси Сонця[11]. Втрачена зорею речовина непомітна у видимому світлі, але спостерігається в рентгенівських променях, а також на радіохвилях.
Передбачається, що в найближчі сотні тисяч років ζ Корми буде поступово остигати й розширюватися, і пройде всі спектральні класи: B, A, F, G, K, і M, у міру охолодження. Внаслідок цього максимум випромінювання зорі поступово перейде у видимий діапазон, і Наос стане однією з найяскравіших зір майбутнього земного неба. Через 2 мільйони років, Наос матиме спектральний клас M5, а його розміри будуть набагато більші ніж поточна земна орбіта. Потім Наос спалахне як наднова, а ядро зорі ймовірно колапсує одразу в чорну діру. Не виключено, що це буде супроводжуватися сильним гамма-спалахом[джерело?].
Зважаючи на невелику відстань до Землі, така наднова буде набагато яскравіша за блиск повного Місяця.
ζ Корми має значне південне схилення й на півдні України за сприятливих умов спостереження (чисте ясне небо взимку) зорю можна відшукати поблизу південного обрію. На широті Ялти зорю видно вже неозброєним оком у ясну погоду (на висоті сім градусів над горизонтом).
- ↑ а б в Van Leeuwen, F. (2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
- ↑ а б Hipparcos-Katalog (ESA 1997). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ а б Ducati, J. R. (2002). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system. CDS/ADC Collection of Electronic Catalogues. 2237: 0. Bibcode:2002yCat.2237....0D.
- ↑ Sota, A.; Maíz Apellániz, J.; Walborn, N. R.; Alfaro, E. J.; Barbá, R. H.; Morrell, N. I.; Gamen, R. C.; Arias, J. I. (2011). The Galactic O-Star Spectroscopic Survey. I. Classification System and Bright Northern Stars in the Blue-Violet at R ∼ 2500. The Astrophysical Journal Supplement Series. 193 (2): 24—50. arXiv:1101.4002. Bibcode:2011ApJS..193...24S. doi:10.1088/0067-0049/193/2/24.
- ↑ Samus, N. N.; Durlevich, O. V. та ін. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007–2013). VizieR On-line Data Catalog: B/gcvs. Originally published in: 2009yCat....102025S. 1: 02025. Bibcode:2009yCat....102025S.
- ↑ Schaerer, Daniel; et al. (1997). Fundamental Stellar Parameters of γ2 Velorum from HIPPARCOS Data. Astrophysical Journal Letters. 484: L153—L156. doi:10.1086/310785.
- ↑ а б в г Bouret, J. -C.; Hillier, D. J.; Lanz, T.; Fullerton, A. W. (2012). Properties of Galactic early-type O-supergiants: A combined FUV-UV and optical analysis. Astronomy & Astrophysics. 544: A67. arXiv:1205.3075v1. Bibcode:2012A&A...544A..67B. doi:10.1051/0004-6361/201118594.
{{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр|class=(довідка) - ↑ а б Schilbach, E.; Röser, S. (2008). On the origin of field O-type stars. Astronomy and Astrophysics. 489: 105. arXiv:0806.0762. Bibcode:2008A&A...489..105S. doi:10.1051/0004-6361:200809936.
- ↑ Dany Vanbeveren (2011). Zeta Pup: The merger of at least two massive stars. Proceedings of a Scientific Meeting in Honor of Anthony F. J. Moffat Held at Auberge du Lac Taureau. 465: 342. arXiv:1109.6497v1. Bibcode:2012ASPC..465..342V.
- ↑ Корма // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 229. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ а б Eversberg, T.; Lepine, S.; Moffat, A. F. J. (1998). Outmoving Clumps in the Wind of the Hot O Supergiant ζ Puppis. The Astrophysical Journal. 494 (2): 799. Bibcode:1998ApJ...494..799E. doi:10.1086/305218.
|
Це незавершена стаття про зорю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |