Лян (держава)
Лян | ||||
| ||||
Столиця | Цзянькан | |||
Мови | Китайська | |||
Релігії | Конфуціанство | |||
Форма правління | Монархія | |||
Історія | ||||
- Заснування | 502 | |||
- Династія Чень | 557 | |||
|
Дина́стія Лян (піньїнь: Liáng cháo) — династія, що правила у південному Китаї після занепаду династії Південної Ці у 502 році, до власного повалення династією Чень у 557 році.
Ця династія керувалася імператорами з роду Сяо, першим з яких був Сяо Янь. На його правління припадає початок гонінь даосизму, окрім школи Шанцін на чолі з Тао Хунцзином. На початку цієї династії буддистські догми захищав Шень Юе, справу якого продовжили Лю Сє та Янь Чжітуй. Водночас у цей період також діяв відомий противник буддизму Фань Чжень.
У цей час працював визначний китайський художник Чжан Сен'ю. Літературну славу здобув Сюй Лін. У 520—530-х роках Сяо Тун (син імператора У-діна) упорядкував літературні твори, створивши одну з найдавніших у світі антологій «Вень сюань» («Збірку вишуканої літератури»). Вона охоплювала період приблизно з 300 року до н. е. до 500 року н. е. Ця антологія мала значний вплив на японську та корейську культуру.
Посмертне ім'я | Особисте ім'я | Роки правління | Девіз і роки правління |
---|---|---|---|
У-ді 武帝 Wǔdì |
Сяо Янь 蕭衍 Xiāo Yǎn |
502–549 | |
Цзянь Вень-ді 簡文帝 Jiǎnwéndì |
Сяо Ган 蕭綱 Xiāo Gāng |
549–551 | |
Юйчжан-ван 豫章王 Yùzhāngwáng |
Сяо Дун 蕭棟 Xiāo Dòng |
551–552 | |
Юань-ді 元帝 Yuándì |
Сяо І 蕭繹 Xiāo Yì |
552–555 | |
Чженьян-хоу 貞陽侯 Zhēnyánghóu |
Сяо Юаньмин 蕭淵明 Xiāo Yuānmíng |
555 |
|
Цзін-ді 敬帝 Jìngdì |
Сяо Фанчжи 蕭方智 Xiāo Fāngzhì |
555–557 |