Дисграфія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дисгра́фія (від грец. dis — префікс, що означає розлад, γραφειν — пишу) — нездатність оволодіти письмом та навчитись читати за нормального розвитку інтелекту. Найчастіше присутнє в людей, які страждають на дислексію. Розглядається як симптом при алалії, різних формах афазій, або при недорозвиненні мови. Основою дисграфії звичайно виступає неповноцінність фонематичного слуху й утруднення у вимові, які перешкоджають оволодінню фонематичним складом слова. Може бути скоректована при організації спеціальних вправ у читанні й письмі.

Розрізняють також аграфію — крайній варіант дисграфії, повну нездатність читати та писати.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Труднощі навчання: дислексія, дисграфія, диспраксія, дискалькулія : практ. реком. для дітей, батьків і педагогів / К. С. Тихонова. – Харків : Ранок, 2020. – 152 с.

Посилання[ред. | ред. код]