Дислексія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дислексія
Red House School English class.jpg
Спеціальність Нейропсихологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F81.0 та R48.0
OMIM 127700
DiseasesDB 4016
MedlinePlus 001406
eMedicine /1835801
MeSH D004410
CMNS: Dyslexia у Вікісховищі

Дисле́ксія — нездатність оволодіти навичками читання текстів. В людини, яка страждає на дислексію, переважно присутня і дисграфія. Ці недуги абсолютно не пов'язані з інтелектуальним потенціалом людини. До дислектиків належали такі відомі особи як Ганс Крістіан Андерсен, Вінстон Черчіль[1], Людвіг ван Бетховен, Вольфґанґ Амадей Моцарт, Томас Едісон, Джон Леннон, Оззі Озборн, Пабло Пікассо, Кіану Рівз, Стів Джобс, Річард Бренсон, Александер Грем Белл, Дженніфер Еністон, Кіра Найтлі, Том Голланд [2].

Види дислексії[ред. | ред. код]

  • Фонематична дислексія — труднощі з вимовою фонем. Людина читає побуквенно.
  • Семантична дислексія — кожне слово при читанні сприймається окремо і не зв'язується з іншими словами, тому прочитаний текст неправильно розуміється.
  • Аграматична дислексія — читанням із граматичними помилками: порушення в закінченнях, неправильне відмінювання слів, зміна у відмінкових закінченнях, роді, числі, часу.
  • Оптична дислексія — порушення у сприйнятті подібних літер, зокрема плутаються Г-Т, Б-Ь та інші літери.
  • Мнестична дислексія — порушення засвоєння відповідності букв та звуків.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Дислексія : діагностика та корекц.-відновл. робота з дітьми / Тамара Іванова. — Київ : Шк. світ, 2017. — 107 с. : іл., табл. ; 29 см. — (Серія "Бібліотека "Шкільного світу", ISBN 978-966-451-000-1