Дисорфографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дисорфографія
Інші назви Легастенія
Спеціальність нейропсихологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F81.1

Дисорфографія (англ. Dysorthography) або Легастенія (грец. λεγασθενεια, від грец. λέγω «розмовляти» та ασθένεια «слабкість, хвороба») — порушення правопису, яке супроводжує дислексію і є прямим наслідком фонологічного розладу.[1][2] В американській класифікації Американської психіатричної асоціації та класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я це підтип специфічного розладу навчання з порушенням писемного мовлення.[3][4]

Споріднений термін, дисграфія, означає розлад здатності до письма.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Centre, INSERM Collective Expertise (2007). Dyslexia Dysorthography Dyscalculia (англ.). Institut national de la santé et de la recherche médicale. PMID 21348173. Процитовано 2 серпня 2016.
  2. Nijakowska, Joanna (23 червня 2010). Dyslexia in the Foreign Language Classroom (англ.). Multilingual Matters. с. 3. ISBN 978-1-84769-400-3. Процитовано 11 липня 2021.
  3. American Psychiatric Association - 5th edition (2013). Diagnostic and statistical manual for mental disorders (англ.). doi:10.1176/appi.books.9780890425596. ISBN 978-0-89042-559-6.
  4. World Health Organization. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. icd.who.int (англ.). Процитовано 6 червня 2023.