Длугашевський Костянтин Наумович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Длугашевський Костянтин Наумович
Народився 24 грудня 1905(1905-12-24)
село Слобода-Кучинка Слуцького повіту Мінської губернії, тепер Мінської області, Білорусь
Помер 1997
Мінськ, Білорусь
Країна  СРСР
Національність білорус
Діяльність політик
Посада chairman of the Brest Regional Executive Committeed, chairman of the Minsk City Executive Committeed, депутат Верховної ради СРСР[d], member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 1st convocationd, member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 5th convocationd і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1951–1954)d
Військове звання підполковник
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни II ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Костянтин Наумович Длугашевський (24 грудня 1905(19051224), село Слобода-Кучинка Слуцького повіту Мінської губернії, тепер Мінської області, Білорусь — 1997, місто Мінськ, Білорусь) — білоруський радянський діяч, голова Брестського облвиконкому, голова Мінського міськвиконкому. Депутат Верховної ради Білоруської РСР 1-го, 3-го, 5-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 2—4-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. З 1925 року — секретар сільської ради, голова сільської ради в Копильському районі Білоруської РСР.

У 1927—1929 роках служив у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1928 року.

З 1929 року був головою колгоспу, очолював спілку споживчої кооперації, працював у редакції газет.

29 листопада 1939 — червень 1941 (офіційно 20 липня 1944) року — голова виконавчого комітету Брестської обласної ради депутатів трудящих.

З липня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У серпні 1941 року був важко поранений. Після одужання служив заступником командира із політичної частини 986-го (185-го) артилерійського полку 321-ї стрілецької дивізії (82-ї гвардійської стрілецької дивізії). У 1944—1945 роках — заступник командира із політичної частини — начальник політичного відділу 48-ї окремої винищувально-протитанкової артилерійської бригади Резерву головного командування. Воював на Західному, Сталінградському, 3-му Українському фронтах.

У 1945—1946 роках — 1-й заступник голови Президії Верховної ради Білоруської РСР.

У квітні 1946 — 1954 року — голова виконавчого комітету Мінської міської ради депутатів трудящих.

У 1954 — 29 травня 1957 року — заступник міністра житлово-комунального господарства Білоруської РСР.

29 травня 1957 — лютий 1968 року — начальник Головного управління комунального господарства та енергетики при Раді міністрів Білоруської РСР; начальник Головного управління комунального господарства при Раді міністрів Білоруської РСР.

З 1968 року — персональний пенсіонер у місті Мінську.

Помер 1997 року в місті Мінську.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]