Долина Озер
| Координати: 45°19′ пн. ш. 99°58′ сх. д. / 45.317° пн. ш. 99.967° сх. д. | |
| Країна |
 Монголія |
|---|---|
| Статус: | Рамсарське угіддя |
  Долина Озер (Монголія) | |
 | |
Долина Озер (монг. Нууруудын хөндий) — міжгірська западина, розташована на південному заході Монголії, між горами Хангай та Гобійським Алтаєм. Долина лежить на висоті від 1000 до 1400 м над рівнем моря, її довжина становить приблизно 500 км, а ширина — до 100 км. У рельєфі переважають піщані та кам'янисті рівнини, присутні солончаки і такири. В котловинах на дні долини розташований ряд великих і малих солоних озер, як правило, неглибоких, з блюдцеподібним профілем глибини. Найбільшими з цих озер є Боон-Цагаан-Нур та Орог-Нур. Рівень води в озерах значно коливається як між сезонами, так і з року в рік, деякі озера в посушливі роки можуть пересихати. Усі озера живляться водою з річок, що стікають з Хангайських гір, тоді як з Гобійського Алтаю немає постійного стоку[1]. На окраїнах долини розташовані піщані бархани. Регіон навколо Гобійського Алтаю є сейсмічно активною зоною, у 1957 році тут стався 12-бальний землетрус[en].
Озера Гобійської долини є важливим місцем, де зупиняються численні мігруючі качки, кулики та інші водоплавні і коловодні птахи[1]. Іхтіофауна регіону включає монгольських харіусів[en] (Thymallus brevirostris) та османів[en] (Oreoleuciscus), ендемічних для західної Монголії[1].
Долина Озер вперше була науково досліджена російським мандрівником та географом Миколою Пржевальським. У 1998 році всю долину, включно з озерами Боон-Цагаан-Нур, Таацин-Цагаан-Нур, Адгійн-Цагаан-Нур[mn] та Орог-Нур, було визнано Рамсарською конвенцією як водно-болотне угіддя міжнародного значення[1][2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Ramsar List (PDF). Ramsar.org. Процитовано 1 квітня 2013.
- ↑ The Annotated Ramsar List: Mongolia. Ramsar.org. Процитовано 1 квітня 2013.