Дреймонд Грін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дреймонд Грін
Draymond Green

Грін у 2022 році
Голден Стейт Ворріорз — № 23
Важкий форвард
Особисті дані
Зріст: 201 см
Вага: 104 кг
Громадянство: США США
Народився: 4 березня 1990 (34 роки)(19900304)
  Сагіно, Мічиган, США
Коледж: Мічиган Стейт (2008–2012)
Драфт: 2 раунд / 35 номер, 2012 рік, «Голден-Стейт Ворріорз»
Виступав за команди
Особисті нагороди та досягнення
Медалі
Баскетбол
Представник США США
Олімпійські ігри
Золото Ріо-де-Жанейро 2016 США
Золото Токіо 2020 США
CMNS: Дреймонд Грін у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грін.

Дреймонд Джамал Грін (старший) (англ. Draymond Jamal Green Sr., нар. 4 березня 1990, Сагіно, Мічиган, США) — американський професіональний баскетболіст, важкий форвард команди НБА «Голден Стейт Ворріорз». Гравець національної збірної США. Триразовий чемпіон НБА, Олімпійський чемпіон 2016 року.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Грін захищається проти Марчіна Гортата
Грін у грі за «Голден-Стейт», 2016
Грін у грі за «Ворріорз», 2017

На університетському рівні грав за команду Мічиган Стейт (2008–2012). На першому курсі допоміг команді дійти до фіналу турніру NCAA, де Мічиган Стейт програв Північній Кароліні.[1] 2012 року був визнаний найкращим баскетболістом конференції, набираючи середній дабл-дабл з 16,2 очок та 10,6 підбирань.[2] Закінчив студентську кар'єру з 1,096 підбираннями, що було найкращим показником в історії закладу.

2012 року був обраний у другому раунді драфту НБА під загальним 35-м номером командою «Голден-Стейт Ворріорз».

14 квітня 2014 року провів найрезультативніший на той момент матч у кар'єрі, набравши 20 очок у грі з «Міннесота Тімбервулвз».[3] У другому сезоні загалом зіграв 82 матчі, 12 з яких у старті. Набирав 6,2 очка та 5 підбирань за гру.

У сезоні 2014-2015 зайняв місце у стартовому складі. 6 грудня 2014 року оновив свій рекорд результативності, набравши 31 очко у переможному матчі з «Чикаго Буллз».[4] За підсумками регулярного сезону зайняв друге місце у голосуванні за Найбільш прогресуючого гравця НБА та Найкращого захисного гравця НБА.[5][6] Допоміг команді дійти до фіналу НБА, де «Голден-Стейт» став чемпіоном.[7]

9 липня 2015 року підписав новий п'ятирічний контракт на суму 82 млн. доларів.[8][9] 24 листопада допоміг команді виграти 16-й поспіль матч у сезоні, встановивши рекорд НБА.[10] Взимку взяв участь у матчі всіх зірок НБА.[11] Протягом сезону зробив 13 трипл-даблів, що було другим показником у лізі після Расселла Вестбрука.[12] У плей-оф «Голден-Стейт» пройшов «Х'юстон Рокетс» у першому раунді, а у другому — «Портленд Трейл-Блейзерс». У третьому матчі проти «Портленда» Грін набрав рекордні для себе 37 очок.[13] У фіналі Східної конференції «Ворріорз» зустрілись з «Оклахома-Сіті Тандер» та виграли його у складній серії з семи матчів. У фіналі НБА вдруге поспіль зустрілись з «Клівленд Кавальєрс» та програли у серії з семи матчів, незважаючи на 32 очки та 15 підбирань Гріна у останньому матчі.[14]

Наступного сезону знову взяв участь у матчі всіх зірок НБА.[15] 10 лютого 2017 у матчі проти «Мемфіс Гріззліс» зробив 12 підбирань, 10 асистів та 10 перехоплень, ставши першим гравцем у історії НБА, який зробив трипл-дабл, набравши менше 10 очок. 10 перехоплень також стали рекордними для франшизи. Допоміг команді пройти раунди плей-оф без жодної поразки, що сталось вперше в історії ліги.[16] У фіналі НБА «Голден-Стейт» втретє поспіль зустрівся з «Клівлендом», здобувши перемогу та вдруге за три роки ставши чемпіоном НБА. За підсумками сезону Грін також отримав нагороду Найкращого захисного гравця НБА, ставши першим гравцем в історії франшизи, якому це вдалось.[17]

4 січня 2018 року у матчі проти «Х'юстон Рокетс» набрав 17 очок, 14 підбирань та 10 асистів, ставши лідером в історії клубу за кількістю трипл-даблів (21) та обійшовши таким чином Тома Голу.[18] У п'ятому матчі першого раунду плей-оф проти «Сан-Антоніо Сперс» набрав 17 очок та свої рекордні у плей-оф 19 піддбирань.[19] Допоміг команді дійти до свого четвертого фіналу НБА поспіль та вдруге поспіль його виграти. Після фіналу НБА обігнав Вілта Чемберлейна у списку гравців «Ворріорз» з найбільшою кількістю пдібирань в плей-оф.

Наступного сезону вп'яте поспіль вийшов до фіналу НБА в складі команди, де щоправда, «Ворріорз» програли «Торонто Репторз».

1 лютого 2020 року повторив свій рекорд з кількості результативних передач в одному матчі, зробивши 16 асистів у грі проти «Клівленда».

26 лютого 2021 року в матчі проти «Шарлотт Горнетс» набрав 11 очок, 12 підбирань та рекордні для себе 19 результативних передач.

Взимку 2022 року вчетверте взяв участь у матчі всіх зірок НБА. Допоміг команді дійти до фіналу, де «Ворріорз» виграли чемпіонський титул у боротьбі з «Бостоном».

Статистика виступів в НБА[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
† Позначає сезон, в якому Дреймонд Грін ставав чемпіоном НБА
Лідер ліги

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2012–13 «Голден-Стейт Ворріорз» 79 1 13.4 .327 .209 .818 3.3 .7 .5 .3 2.9
2013–14 «Голден-Стейт Ворріорз» 82 12 21.9 .407 .333 .667 5.0 1.9 1.2 .9 6.2
2014–15† «Голден-Стейт Ворріорз» 79 79 31.5 .443 .337 .660 8.2 3.7 1.6 1.3 11.7
2015–16 «Голден-Стейт Ворріорз» 81 81 34.7 .490 .388 .696 9.5 7.4 1.5 1.4 14.0
2016–17† «Голден-Стейт Ворріорз» 76 76 32.5 .418 .308 .709 7.9 7.0 2.0 1.4 10.2
2017–18† «Голден-Стейт Ворріорз» 70 70 32.7 .454 .301 .775 7.6 7.3 1.4 1.3 11.0
2018–19 «Голден-Стейт Ворріорз» 66 66 31.3 .445 .285 .692 7.3 6.9 1.4 1.1 7.4
2019–20 «Голден-Стейт Ворріорз» 43 43 28.4 .389 .279 .759 6.2 6.2 1.4 .8 8.0
2020–21 «Голден-Стейт Ворріорз» 63 63 31.5 .447 .270 .795 7.1 8.9 1.7 .8 7.0
2021–22† «Голден-Стейт Ворріорз» 46 44 28.9 .525 .296 .659 7.3 7.0 1.3 1.1 7.5
Усього за кар'єру 685 535 28.5 .441 .315 .712 6.9 5.4 1.4 1.0 8.7
В іграх усіх зірок 3 0 15.7 .375 .000 .750 5.7 2.7 2.0 .7 3.0

Плей-оф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2013 «Голден-Стейт Ворріорз» 12 1 18.6 .429 .391 .765 4.3 1.6 .5 .8 5.8
2014 «Голден-Стейт Ворріорз» 7 4 32.6 .467 .276 .792 8.3 2.9 1.7 1.7 11.9
2015† «Голден-Стейт Ворріорз» 21 21 37.3 .417 .264 .736 10.1 5.2 1.8 1.2 13.7
2016 «Голден-Стейт Ворріорз» 23 23 38.2 .431 .365 .738 9.9 6.0 1.6 1.8 15.4
2017† «Голден-Стейт Ворріорз» 17 17 34.9 .447 .410 .687 9.1 6.5 1.8 1.6 13.1
2018† «Голден-Стейт Ворріорз» 21 21 39.0 .432 .266 .796 10.6 8.1 2.0 1.5 10.8
2019 «Голден-Стейт Ворріорз» 22 22 38.7 .498 .228 .718 10.1 8.5 1.5 1.5 13.3
2022† «Голден-Стейт Ворріорз» 22 22 32.0 .479 .205 .638 7.2 6.3 1.1 1.0 8.0
Усього за кар'єру 145 131 35.0 .448 .306 .727 9.0 6.2 1.5 1.4 11.8

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

2016 року у складі збірної США став олімпійським чемпіоном Ріо-де-Жанейро. 2021 року став дворазовим олімпійським чемпіоном.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей — дочку Кайлу та сина Дреймонда молодшого.[20] Також має двох братів та трьох сестер.

Проживає у Емерівіллі, Каліфорнія, оскільки вважає життя у Сан-Франциско надто дорогим.[21]

14 вересня 2015 року перерахував 3,1 млн. доларів своїй альма-матір Університету штату Мічиган на побудову нового спортивного приміщення.[22] Ця пожертва стала найбільшою фінансовою допомогою від спортсмена в історії закладу.[23]

10 липня 2016 року був заарештований за бійку у барі, за що заплатив штраф 200 доларів.[24]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Draymond Green Bio :: Michigan State :: Official Athletic Site. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 3 березня 2018.
  2. ↑ Big Ten Announces 2012 Men's Basketball Postseason Honors (англ.). Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 3 березня 2018.
  3. ↑ Timberwolves at Warriors. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  4. ↑ Warriors at Bulls. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  5. ↑ Release, Official. Spurs' Kawhi Leonard named Kia Defensive Player of the Year Award. NBA.com (амер.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  6. ↑ Bulls' Butler voted NBA's Most Improved Player. ESPN.com. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  7. ↑ NBA (16 червня 2015), Draymond Green Tallies Big Finals Triple-Double in Win, архів оригіналу за 13 листопада 2019, процитовано 3 березня 2018
  8. ↑ Warriors Re-Sign Free Agent Forward Draymond Green to Multi-Year Contract | Golden State Warriors. Golden State Warriors (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  9. ↑ Green announces he's re-signing with Warriors. ESPN.com. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  10. ↑ Lakers vs Warriors. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2015. Процитовано 3 березня 2018.
  11. ↑ Draymond Green and Klay Thompson Named to 2016 Western Conference All-Star Team | Golden State Warriors. Golden State Warriors (англ.). Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 3 березня 2018.
  12. ↑ Russell Westbrook, Draymond Green masters of the triple-double. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  13. ↑ Warriors vs Trail Blazers. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  14. ↑ Cavaliers vs Warriors. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2016. Процитовано 3 березня 2018.
  15. ↑ Whitaker, Lang. Warriors, Cavaliers dominate selections for NBA All-Star 2017 as reserves are revealed | NBA.com. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 3 березня 2018.
  16. ↑ Warriors smash Spurs to win West crown, improve to NBA record 12-0 in playoffs. The Mercury News (амер.). 23 травня 2017. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  17. ↑ Draymond Green Named 2016-17 Kia NBA Defensive Player of the Year | Golden State Warriors. Golden State Warriors (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  18. ↑ Warriors vs. Rockets - Game Recap - January 4, 2018 - ESPN. ESPN.com. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  19. ↑ Spurs vs. Warriors - Game Recap - April 24, 2018 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
  20. ↑ Green welcomes baby boy, misses Thursday tilt. ESPN.com. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  21. ↑ Warriors rookie seems down to Earth. SFGate. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  22. ↑ Green makes $3.1M pledge to Michigan State. ESPN.com. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  23. ↑ Draymond Green donates $3.1 million to MSU athletics. Detroit Free Press (англ.). Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  24. ↑ Draymond Green's alleged victim tells police he was choked, punched (амер.). Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дреймонд Грін


0 Дівінченцо • 00 Камінга • 1 Грін • 2 Роллінс • 3 Пул • 4 Муді • 5 Луні • 7 Болдвін • 9 Ігуодала • 11 Томпсон • 16 Джером • 22 Віггінс • 23 Грін • 30 Каррі • 33 Вайзмен • 40 Лемб
Головний тренер: Керр • Асистенти: Адамс • Аткінсон • Демарко • Махалела • Мілошевич • Фрейзер
Перший раунд

Ентоні Девіс · Майкл Кідд-Гілкріст · Бредлі Біл · Діон Вейтерс · Томас Робінсон · Дем'єн Ліллард · Гаррісон Барнс · Терренс Росс · Андре Драммонд · Остін Ріверс · Меєрс Леонард · Джеремі Лемб · Кендалл Маршалл · Джон Генсон · Моріс Гарклс · Ройс Вайт · Тайлер Зеллер · Терренс Джонс · Ендрю Ніколсон · Еван Фурньє · Джаред Саллінджер · Фаб Мело · Джон Дженкінс · Джаред Каннінгем · Тоні Ротен · Майлз Пламлі · Арнетт Мултрі · Перрі Джонс III · Маркіз Тіг · Фестус Езелі

Другий раунд

Джеффрі Тейлор · Томаш Саторанський · Бернард Джеймс · Джей Краудер · Дреймонд Грін · Орландо Джонсон · Квінсі Ейсі · Квінсі Міллер · Кріс Міддлтон · Вілл Бартон · Тишон Тейлор · Дорон Лемб · Майк Скотт · Кім Інгліш · Джастін Гамільтон · Даріус Міллер · Кевін Мерфі · Костас Папаніколау · Кайл О'Квінн · Іззет Тюрк'їлмаз · Кріс Джозеф · Огнєн Кузмич · Фуркан Алдемір · Торніке Шенгелія · Даріус Джонсон-Одом · Томіслав Зубчич · Ількан Караман · Роббі Гуммель · Маркус Денмон · Роберт Сакре

1983: Монкріф | 1984: Монкріф | 1985: Ітон | 1986: Робертсон | 1987: Купер | 1988: Джордан | 1989: Ітон | 1990: Родман | 1991: Родман | 1992: Робінсон | 1993: Оладжувон | 1994: Оладжувон | 1995: Мутомбо | 1996: Пейтон | 1997: Мутомбо | 1998: Мутомбо | 1999: Морнінг | 2000: Морнінг | 2001: Мутомбо | 2002: Воллес | 2003: Воллес | 2004: Артест | 2005: Воллес | 2006: Воллес | 2007: Кембі | 2008: Гарнетт | 2009: Говард | 2010: Говард | 2011: Говард | 2012: Чендлер | 2013: Газоль | 2014: Ноа | 2015: Леонард | 2016: Леонард | 2017: Грін | 2018: Гобер | 2019: Гобер | 2020: Адетокунбо | 2021: Гобер | 2022: Смарт
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дреймонд_Грін&oldid=41109221