Янніс Адетокунбо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Янніс Адетокунбо
Giannis Antetokounmpo

Адетокунбо у 2022
Мілвокі Бакс — № 34
Легкий форвард / Важкий форвард
Особисті дані
Прізвиська: Грецький Фрик (Greek Freak)
Зріст: 2,11 м
Вага: 109.8 кг
Громадянство: Греція Греція
Народився: 6 грудня 1994 (29 років)(19941206)
  Афіни, Греція
Драфт: 1 раунд / 15 номер / вибраний командою Мілвокі Бакс, 2013 рік
Виступав за команди
Особисті нагороди та досягнення
CMNS: Янніс Адетокунбо у Вікісховищі

Янніс Адетокунбо (грец. Γιάννης Αντετοκούνμπο, нар. 6 грудня 1994, Афіни, Греція)[1] — грецький професійний баскетболіст нігерійського походження,[2] гравець команди НБА Мілвокі Бакс. З ростом 211 см він грає на позиції форварда, але також може грати й на позиції захисника. Під час сезону 2015—2016 він себе зарекомендував як основний розігруючий «Бакс».[3] В сезоні 2016—2017 він переріс до рівня гравця всього майданчика, лідируючи в команді за всіма статистичними показниками. Він став першим гравцем в історії НБА, який увійшов до топ 20 ліги за кожним окремим показником — очками, підбираннями, передачами, перехопленнями та блоками.[4] Чемпіон НБА 2021 року, також Найцінніший гравець фіналу НБА, дворазовий Найцінніший гравець НБА (2019, 2020) та Найкращий захисний гравець НБА (2020).

Ранні роки[ред. | ред. код]

Янніс Адетокунбо народився 6 грудня 1994 року в Афінах, Греція, у сім'ї мігрантів з Нігерії. Три роки перед тим його батьки переїхали з Лагосу до Афін, залишивши свого старшого сина Френсіса з дідусем і бабусею.[5] Незважаючи на те що Адетокунбо та троє з чотирьох його братів народилися в Греції, вони не отримали автоматично грецького громадянства. А до 18 років він взагалі не мав жодних документів, ні грецьких, ні нігерійських.[6]

Адетокунбо виріс в Афінах в районі Сеполія.[2] Баскетболом почав займатися 2007 року, а до 2009 року вже був у молодіжному складі «Філафлітікоса».[6]

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Філафлітікос (2012—2013)[ред. | ред. код]

2012 року Адетокунбо приєднався до головної команди «Філафлітікоса» та протягом сезону грав за них у другій грецькій лізі.

В грудні 2012 він підписав контракт з БК «Сарагоса»,[7] який включав пункт про можливість викупу клубом НБА. Низка інших європейських клубів полювала за ним, включаючи «Барселону» та «Ефес». Контракт починався з сезону 2013—14, тому до цього він вирішив залишитись у «Філафлітікосі».

Протягом цього сезону, за 26 ігор Адетокунбо набирав в середньому за гру 9,5 очок, 5 підбирань, 1,4 передачі та 1 блок.[8]

Мілвокі Бакс (2013—дотепер)[ред. | ред. код]

Адетокунбо у 2016

Ранні роки (2013—2016)[ред. | ред. код]

28 квітня 2013 року стало відомо, що Адетокунбо іде на Драфт-2013.[9] Його обрали «Мілвокі Бакс» у першому раунді під загальним 15-м номером драфту. 30 липня 2013 року він підписав свій перший контракт з командою.[10][11]

За сезон Адетокунбо провів 77 матчів, за які в середньому за гру набирав 6,8 очок, 4,4 підбирання, 1,9 передачі, 0,8 перехоплення, та 0,8 блока. Він зіграв у 23 матчах з двозначними статистичними показниками та двічі закінчував гру з більш, ніж 10 підбираннями. У нього всього було 61 блок, що було найбільше серед всіх новачків сезону. Він також взяв участь у зірковому уікенді, зігравши в команді-зірок новачків. В кінці сезону він попав до символічної збірної новачків НБА до другої команди.[12]

16 жовтня 2014 року «Бакс» використали опцію продовження контракту Янніса, таким чином розширивши його контракт до сезону 2015—16.[13] 6 лютого 2015 він провів свій найрезультативніший матч на той момент проти «Г'юстон Рокетс», записавши до свого активу 27 очок та 15 підбирань.[14] Через три дні, вперше у кар'єрі, його було названо Гравцем тижня Східної конференції.[15] Пізніше взимку він взяв участь у конкурсі слем-данків на зірковому уікенді. 9 березня він підняв планку своєї результативності, набравши 29 очок у грі проти «Нью-Орлінс Пеліканс».[16] «Бакс» попали у плей-офф, де вилетіли у першому раунді від «Чикаго Буллз» 2:4 у серії. За сезон Адетокунбо в середньому набирав 12,7 очок та 6,7 підбирань у 81 грі.

У жовтні 2015 року «Бакс» знову скористались опцією продовження контракту, ще на один сезон.[17] 15 січня 2016 року у матчі проти «Атланти Гокс» він набрав 28 очок та рекордні для себе 16 підбирань.[18] А 22 лютого, у матчі проти «Лос-Анджелес Лейкерс», у віці 21 року, він записав до активу свій перший трипл-дабл з 27 очками, 12 підбираннями та 10 передачами, ставши наймолодшим гравцем «Бакс», який коли-небудь робив це.[19][20] В квітні 2016 він набрав свої рекордні 34 очки у матчі проти «Чикаго Буллз».[21]

Початок зірковості (2016—2018)[ред. | ред. код]

19 вересня 2016 року Адетокунбо та «Бакс» погодили новий контракт на чотири роки, за яким Янніс отримає 100 млн. доларів.[22] А 23 грудня він оновив свій особистий рекорд результативності в матчі проти «Вашингтон Візардс», набравши 39 очок та зробивши 8 підбирань та 6 передач.[23] 19 січня 2017 стало відомо, що Адетокунбо став учасником стартової п'ятірки Матчу всіх зірок.[24]

10 лютого 2017 він встановив свою нову планку результативності, набравши 41 очко у матчі проти «Лос-Анджелес Лейкерс».[25] 19 лютого він став першим з 2004 року гравцем «Бакс», який взяв участь у матчі всіх зірок та першим з 1986 року, хто попав у стартову п'ятірку цього матчу.[26] Він також став першим грецьким баскетболістом, який зіграв у матчі всіх зірок.[27] В самій грі він набрав 30 очок.

Адетокунбо став лідером «Бакс» у п'яти основних статистичних категоріях (очки, підбирання, передачі, перехоплення та блоки), ставши всього п'ятим гравцем в історії НБА, якому це вдалося. До нього це робили Дейв Коуенс, Скотті Піппен, Кевін Гарнетт та Леброн Джеймс.[28] Він також став першим гравцем в історії НБА, який попав до топ 20 ліги по цих статистичних показниках.[29]

15 квітня 2017 року Адетокунбо забив рекордну для себе кількість очок в рамках плей-оф — 28, які допомогли перемогти «Торонто Репторз» 97—83 у першому матчі першого раунду серії. 24 квітня, в п'ятій грі серії він підняв планку результативності в плей-оф, набравши 30 очок, що однак не допомогло «Бакс» перемогти.[30] Через три дні, «Бакс» програли і четверту гру, вилетівши з розіграшу, а сам Адетокунбо провів свій найкращий матч в плей-оф із 34 очками.[31]

Адетокунбо виконує слем-данк у матчі проти «Вашингтона» 2018

21 жовтня 2017 року у матчі проти «Портленд Трейл Блейзерс» набрав 44 очки, що стало його особистим рекордом.[32] 18 листопада у матчі проти «Даллас Маверікс» зібрав рекордні для себе 17 підбирань при 24 очках.[33] 15 січня 2018 року оновив свій рекорд підбирань, зібравши 20 відскоків у матчі проти «Вашингтон Візардс».[34] 18 січня 2018 року був оголошений гравцем стартового складу на Матч усіх зірок, ставши першим гравцем «Мілвокі» з часів Маркеса Джонсона (1979—1980), який попав у старт на два матчі зірок поспіль.[35] 15 лютого зробив свій перший трипл-дабл у сезоні з 36 очками, 11 підбираннями та 13 асистами та дев'ятий у кар'єрі. Таким чином він став гравцем з найбільшою кількістю трипл-даблів у історії франшизи, обійшовши Каріма Абдул-Джаббара.[36]

Допоміг команді пробитися до плей-оф, де у першому раунді «Мілвокі» зустрівся з «Бостоном» та одразу ж вилетів.[37]

Особисте та командне лідерство в лізі (2018—донині)[ред. | ред. код]

Сезон 2018—19 Адетокунбо почав вдало, набираючи багато очок та підбирань. У жовтні та листопаді був названий найкращим гравцем Східної конференції. Таким чином він став першим гравцем в історії клубу, який ставав гравцем місяця більше двох разів.[38] 14 грудня 2019 року в матчі проти «Клівленда» повторив своє досягнення з результативності, набравши 44 очки.[39] У грудні знову був названий гравцем місяця конференції.[40] Він також виграв нагороду Найкращого європейського баскетболіста року, ставши другим греком після Нікоса Галіса, якому підкорилось це досягнення.[41]

У лютому вчетверте в сезоні був названий найкращим гравцем місяця Східної конференції.[42] 17 березня 2019 року в матчі проти «Філадельфії» оновив свій рекорд результативності, набравши 52 очки.[43][44] З його допомогою «Мілвокі» став чемпіоном регулярного сезону.[45] У першому раунді плей-оф команда розгромила «Детройт» у серії з чотирьох ігор.[46] В одному з матчів він набрав 41 очко, ставши лише п'ятим гравцем в історії клубу, якому підкорялась позначка 40 очок (іншими були Карім Абдул-Джаббар, Террі Каммінгс, Рей Аллен та Майкл Редд).[47] У другому раунді «Бакс» обіграли «Бостон», але у фіналі Східної конференції програли «Торонто» 2—4.[48]

За підсумками сезону Адетокунбо отримав нагороду Найціннішого гравця НБА. Він став другим гравцем в історії клубу після Каріма Абдул-Джаббара, який отримував цю нагороду та третім наймолодшим гравцем в історії НБА після Дерріка Роуза та Леброна Джеймса.[49]

Наступного сезону продовжив демонструвати впевнену гру. 23 січня 2020 року був названий капітаном команди Матчу всіх зірок НБА. Сезон 2019—2020 був перерваний пандемією коронавірусної хвороби, але відновився в липні матчами в так званій «бульбашці» в Орландо. «Бакс» стали першими сіяними в Східній конференції, проте вилетіли в другому раунді плей-оф від майбутнього фіналіста НБА «Маямі Гіт».[50] За підсумками року Адетокунбо виграв свою другу поспіль нагороду Найціннішого гравця НБА. Він також був визнаний Найкращим захисним гравцем НБА, ставши в один рядок з Хакімом Оладжувоном та Майклом Джорданом, яким також вдавалось виграти ці дві нагороди в один рік.[51]

Взимку 2021 року став першим не американцем, який отримав нагороду Найціннішого гравця матчу всіх зірок НБА. Протягом сезону допоміг команді дійти до фіналу НБА та обіграти там «Фінікс Санз», ставши чемпіоном ліги. Був визнаний Найціннішим гравцем фіналу НБА, приєднавшись до Хакіма Оладжувона та Майкла Джордана як до єдиних гравців у історії, ком вдалося отримати за свою кар'єру нагороди Найціннішого гравця фіналу НБА, Найціннішого гравця НБА та Найкращого захисного гравця НБА.

Навесні 2022 року став найкращим бомбардиром в історії клубу, обійшовши за цим показником Каріма Абдул-Джаббара. Допоміг команді дійти до другого раунду плей-оф, де «Бакс» програли «Бостону».

Ігрова статистика[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
† Позначає сезон, в якому ставав чемпіоном НБА
double-dagger Рекорд НБА

НБА[ред. | ред. код]

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2013–14 Мілвокі 77 23 24.6 .414 .347 .683 4.4 1.9 .8 .8 6.8
2014–15 Мілвокі 81 71 31.4 .491 .159 .741 6.7 2.6 .9 1.0 12.7
2015–16 Мілвокі 80 79 35.3 .506 .257 .724 7.7 4.3 1.2 1.4 16.9
2016–17 Мілвокі 80 80 35.6 .522 .272 .770 8.7 5.4 1.6 1.9 22.9
2017–18 Мілвокі 75 75 36.7 .529 .307 .760 10.0 4.8 1.5 1.4 26.9
2018–19 Мілвокі 72 72 32.8 .578 .256 .729 12.5 5.9 1.3 1.5 27.7
2019–20 Мілвокі 63 63 30.4 .553 .304 .633 13.6 5.6 1.0 1.0 29.5
2020–21† Мілвокі 61 61 33.0 .569 .303 .685 11.0 5.9 1.2 1.2 28.1
2021–22 Мілвокі 67 67 32.9 .553 .293 .722 11.6 5.8 1.1 1.4 29.9
Кар'єра 656 591 32.6 .535 .288 .718 9.4 4.6 1.2 1.3 21.8
Матчі усіх зірок 6 6 25.5 .714 .316 .667 9.0 3.5 1.5 1.0 29.0double-dagger

Плей-офф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2015 Мілвокі 6 6 33.5 .366 .000 .739 7.0 2.7 .5 1.5 11.5
2017 Мілвокі 6 6 40.5 .536 .400 .543 9.5 4.0 2.2 1.7 24.8
2018 Мілвокі 7 7 40.0 .570 .286 .691 9.6 6.3 1.4 .9 25.7
2019 Мілвокі 15 15 34.3 .492 .327 .637 12.3 4.9 1.1 2.0 25.5
2020 Мілвокі 9 9 30.8 .559 .325 .580 13.8 5.7 .7 .9 26.7
2021† Мілвокі 21 21 38.1 .569 .186 .587 12.8 5.1 1.0 1.2 30.2
2022 Мілвокі 12 12 37.3 .491 .220 .679 14.2 6.8 .7 1.3 31.7
Кар'єра 76 76 36.3 .527 .264 .626 12.0 5.2 1.0 1.4 26.8

Національна збірна[ред. | ред. код]

2014 року Адетокунбо вперше зіграв за Національну збірну Греції, допомігши їй стати дев'ятою на Чемпіонаті світу 2014. Провівши шість ігор, він набирав в середньому 6,3 очка та 4,3 підбирання з реалізацією кидків 45.8%.[52]

На Євробаскеті 2015 Греція з Адетокунбо дійшла до чверть-фіналу, де поступилася Іспанії. Янніс завершив чемпіонат з трьома трипл-даблами та рекордними 17 підбираннями в матчі проти Іспанії. У восьми іграх він набирав в середньому 9,8 очок, 6,9 підбирань та 1,1 передачу.

2018 року провів 38 матчів за свою збірну, де набирав 9,8 очок за матч.[53]

2019 року взяв участь у Чемпіонаті світу, де набирав 14,8 очок та 8,8 підбирань за матч. Проте команда зайняла лише 11 місце.

На Євробаскеті 2022 допоміг команді дійти до чвертьфіналу, де Греція програла Німеччині. На турнірі набирав 29,3 очок, 8,8 підбирань та 4,7 асистів за матч. Став найкращим бомбардиром турніру, а також був включений до його першої збірної.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Адетокунбо офіційно отримав грецьке громадянство 9 травня 2013 року.[54] Його псевдонім — Грецький скажений (Greek Freak).[55]

Батько Янніса Чарльз — колишній нігерійський футболіст, а мати Вероніка — стрибунка у висоту.[5] Кожному своєму сину батьки дали по два імені — грецькому та нігерійському. У Янніса нігерійське ім'я — Уго (Ougko).[56] У Янніса є двоє старших братів Френсіс і Танасіс, а також двоє молодших — Костас і Алексіс.[57] 2014 року вся сім'я Адетокунбо переїхала з Греції до Мілвокі.[58]

10 лютого 2020 року його дівчина Марайя Ріддлспріггер народила йому сина, якого назвали Ліам Чарльз.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Giannis Antetokounmpo | U20 European Championship Men (2013) | FIBA Europe. www.fibaeurope.com. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 20 квітня 2017.
  2. ↑ а б Greek-Nigerian prodigy makes NBA dream come true | Neos Kosmos. neoskosmos.com (англ.). 10 серпня 2015. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 20 квітня 2017.
  3. ↑ Aschburner, Steve. 'Point forward' more than a novelty for Antetokounmpo. NBA.com (амер.). Архів оригіналу за 21 березня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
  4. ↑ Staff, NBA.com. Milwaukee Bucks superstar Giannis Antetokounmpo finishes breakout season in league of his own - NBA.com. www.nba.com (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
  5. ↑ а б NBA Rookie Wants To Bring Hope To Greece, And To Milwaukee. NPR.org. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
  6. ↑ а б Heated Debate Around Antetokounmpo's Home Reflects Rift in Birthplace of Democracy. NBA.com. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 20 квітня 2017.
  7. ↑ ACB.COM - Basket CAI Zaragoza se hace con los derechos de Giannis Adetocunbo. www.acb.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
  8. ↑ Giannis Antetokoubo profile | Game center | FIBA.com. www.fiba.com. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
  9. ↑ Jonathan Givony on Twitter. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 21 квітня 2017.
  10. ↑ Bucks Sign First Round Pick Giannis Antetokounmpo. THE OFFICIAL SITE OF THE MILWAUKEE BUCKS (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
  11. ↑ Bucks sign Neal, Antetokounmpo. NBA.com (амер.). Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 21 квітня 2017.
  12. ↑ Bucks' Antetokounmpo named to NBA's All-Rookie second team | FOX Sports. FOX Sports (амер.). 22 травня 2014. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 21 квітня 2017.
  13. ↑ Bucks Exercise Rookie Scale Contract Options on Antetokounmpo and Henson | Milwaukee Bucks. Milwaukee Bucks. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 21 квітня 2017.
  14. ↑ Bucks at Rockets. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  15. ↑ Giannis Named Eastern Conference Player of the Week for Games Played Feb. 2-8 | Milwaukee Bucks. Milwaukee Bucks. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 21 квітня 2017.
  16. ↑ Pelicans at Bucks. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  17. ↑ Bucks Exercise Contract Options on Antetokounmpo, Carter-Williams, Ennis and Parker | Milwaukee Bucks. Milwaukee Bucks. Архів оригіналу за 29 грудня 2015. Процитовано 21 квітня 2017.
  18. ↑ Hawks vs Bucks. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
  19. ↑ Lakers vs Bucks. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 21 квітня 2017.
  20. ↑ Giannis explodes for first career triple-double, Bucks beat Lakers (амер.). Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
  21. ↑ Bulls vs Bucks. NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
  22. ↑ Sources: Giannis Antetokounmpo agrees to $100M extension (амер.). Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
  23. ↑ Wizards vs. Bucks - Game Recap - December 23, 2016 - ESPN. ESPN.com. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
  24. ↑ Whitaker, Lang. Curry, Durant and four first-time starters highlight starting lineups for NBA All-Star 2017 - NBA.com. www.nba.com (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  25. ↑ Lakers vs. Bucks - Game Recap - February 10, 2017 - ESPN. ESPN.com. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  26. ↑ Giannis Antetokounmpo Named Eastern Conference Starter for 2017 NBA All-Star Game | Milwaukee Bucks. Milwaukee Bucks. Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  27. ↑ ‘Greek Freak’ Giannis Antetokounmpo voted NBA All-Star Game starter | Kathimerini (англ.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  28. ↑ Giannis Antetokounmpo becomes 5th player in NBA history to lead team in all 5 major stat categories - ClutchPoints. clutchpoints.com (амер.). Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  29. ↑ Giannis Antetokounmpo did something this season no other player ever has. SBNation.com. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  30. ↑ Bucks vs. Raptors - Game Recap - April 24, 2017 - ESPN. ESPN.com. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
  31. ↑ Raptors vs. Bucks - Game Recap - April 27, 2017 - ESPN. ESPN.com. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
  32. ↑ Trail Blazers vs. Bucks - Game Recap - October 21, 2017 - ESPN. ESPN.com. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 6 січня 2018.
  33. ↑ Giannis Antetokounmpo pulls down career-high 17 rebounds for Bucks on Saturday. numberFire (en-us) . 19 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 6 січня 2018.
  34. ↑ Bucks vs. Wizards - Game Recap - January 15, 2018 - ESPN. ESPN.com. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
  35. ↑ Giannis Antetokounmpo Named a Starter for the 2018 All-Star Game | Milwaukee Bucks. Milwaukee Bucks (англ.). Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
  36. ↑ Nuggets vs. Bucks - Game Recap - February 15, 2018 - ESPN. ESPN.com. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
  37. ↑ Bucks vs. Celtics - Game Recap - April 28, 2018 - ESPN. ESPN.com. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
  38. ↑ Giannis Antetokounmpo Named Eastern Conference Player of the Month. Milwaukee Bucks (англ.). Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 28 червня 2019.
  39. ↑ Bucks vs. Cavaliers - Game Recap - December 14, 2018 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  40. ↑ Giannis Antetokounmpo Wins Second Straight KIA NBA Eastern Conference Player of the Month Award. Milwaukee Bucks (англ.). Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  41. ↑ Giannis Antetokounmpo wins Euroscar European Basketball Player of 2018. Eurohoops (англ.). 5 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  42. ↑ Giannis Antetokounmpo Named Kia NBA Eastern Conference Player of the Month. Milwaukee Bucks (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  43. ↑ 76ers vs. Bucks - Game Recap - March 17, 2019 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  44. ↑ Bucks' Giannis Antetokounmpo: Career-high 52 points in loss. CBSSports.com (англ.). Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 28 червня 2019.
  45. ↑ Bucks vs. 76ers - Game Recap - April 4, 2019 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  46. ↑ Bucks vs. Pistons - Game Recap - April 22, 2019 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  47. ↑ Bucks finish sweep of Pistons for first series victory since 2001. USA TODAY (англ.). Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  48. ↑ Bucks vs. Raptors - Game Recap - May 25, 2019 - ESPN. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  49. ↑ Giannis third-youngest to win MVP in 40 years. ESPN.com (англ.). 24 червня 2019. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  50. ↑ Giannis Antetokounmpo injury update: Bucks star ruled out for Game 5 against Heat. CBSSports.com (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
  51. ↑ Milwaukee’s Giannis Antetokounmpo wins 2019-20 Kia NBA Most Valuable Player Award | NBA.com. www.nba.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
  52. ↑ Giannis ANTETOKOUNMPO at the Players of the FIBA Basketball World Cup 2014 - FIBA.com. FIBA.com (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
  53. ↑ User, Super. Σελίδα Αθλητή. Ελληνική Ομοσπονδία Καλαθοσφαίρισης (el-gr) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 19 липня 2018.
  54. ↑ Έλληνες πολίτες οι αδερφοί Αντετοκούμπο. www.sport24.gr (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  55. ↑ From street vendor to surging NBA player, Greek Freak living the American dream (амер.). Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
  56. ↑ http://www.bucksketball.com/2014/01/giannis-antetokounmpos-other-name/. www.bucksketball.com. Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 21 квітня 2017.
  57. ↑ Helin, Kurt (23 жовтня 2013). Greece wanted nothing to do with his family until NBA noticed Antetokounmpo’s basketball skills. ProBasketballTalk. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
  58. ↑ Family matters: Bucks rookie Antetokounmpo reunited with family | FOX Sports. FOX Sports (амер.). 3 лютого 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 квітня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Головний тренер: Ріверс • Асистенти: Бейкер • Данлеп • Лі • Оппенгеймер • Сент-Ендрюс
Перший раунд

Ентоні Беннетт · Віктор Оладіпо · Отто Портер · Коді Зеллер · Олексій Лень · Нерленс Ноел · Бен Маклемор · Кентавіус Калдвелл-Поуп · Трей Берк · Сі Джей Макколлум · Майкл Картер-Вільямс · Стівен Адамс · Келлі Олійник · Шабазз Могаммад · Янніс Адетокунбо · Лукас Ногейра · Денніс Шредер · Шейн Ларкін · Сергій Карасьов · Тоні Снелл · Горгі Дженг · Мейсон Пламлі · Соломон Гілл · Тім Гардавей (молодший) · Реджі Буллок · Андре Роберсон · Руді Гобер · Лівйо Жан-Шарль · Арчі Гудвін · Неманья Недович ·

Другий раунд

Аллен Крабб · Алекс Абрінес · Каррік Фелікс · Айзая Кейнен · Глен Райс (молодший) · Рей МакКаллум (молодший) · Тоні Мітчелл · Нейт Волтерс · Джефф Віті · Грант Джерретт · Джамал Франклін · П'єр Джексон · Рікі Ледо · Майк Мускала · Марко Тодорович · Ерік Грін · Рауль Нето · Раян Келлі · Ерік Мерфі · Джеймс Енніс · Ромеро Осбі · Лорензо Браун · Колтон Айверсон · Арсалан Каземі · Жоффре Ловернь · Пейтон Сіва · Алекс Оріакі · Дешон Томас · Боян Дублєвич · Янніс Тімма

1956: Петтіт | 1957: Кусі | 1958: Расселл | 1959: Петтіт | 1960: Чемберлейн | 1961: Расселл | 1962: Расселл | 1963: Расселл | 1964: Робертсон | 1965: Расселл | 1966: Чемберлейн | 1967: Чемберлейн | 1968: Чемберлейн | 1969: Анселд | 1970: Рід | 1971: Алсіндор | 1972: Абдул-Джаббар | 1973: Коуенс | 1974: Абдул-Джаббар | 1975: Макаду | 1976: Абдул-Джаббар | 1977: Абдул-Джаббар | 1978: Волтон | 1979: Мелоун | 1980: Абдул-Джаббар | 1981: Ірвінг | 1982: Мелоун | 1983: Мелоун | 1984: Берд | 1985: Берд | 1986: Берд | 1987: Джонсон | 1988: Джордан | 1989: Джонсон | 1990: Джонсон | 1991: Джордан | 1992: Джордан | 1993: Барклі | 1994: Оладжувон | 1995: Робінсон | 1996: Джордан | 1997: Мелоун | 1998: Джордан | 1999: Мелоун | 2000: О'Ніл | 2001: Айверсон | 2002: Данкан | 2003: Данкан | 2004: Гарнетт | 2005: Неш | 2006: Неш | 2007: Новіцкі | 2008: Браянт | 2009: Джеймс | 2010: Джеймс | 2011: Роуз | 2012: Джеймс | 2013: Джеймс | 2014: Дюрант | 2015: Каррі | 2016: Каррі | 2017: Вестбрук | 2018: Гарден | 2019: Адетокунбо | 2020: Адетокунбо | 2021: Йокич | 2022: Йокич
1969: Вест | 1970: Рід | 1971: Алсіндор | 1972: Чемберлейн | 1973: Рід | 1974: Гавлічек | 1975: Баррі | 1976: Вайт | 1977: Волтон | 1978: Анселд | 1979: Д. Джонсон | 1980: М. Джонсон | 1981: Максвелл | 1982: М. Джонсон | 1983: Мелоун | 1984: Берд | 1985: Абдул-Джаббар | 1986: Берд | 1987: Джонсон | 1988: Ворті | 1989: Думарс | 1990: Томас | 1991: Джордан | 1992: Джордан | 1993: Джордан | 1994: Оладжувон | 1995: Оладжувон | 1996: Джордан | 1997: Джордан | 1998: Джордан | 1999: Данкан | 2000: О'Ніл | 2001: О'Ніл | 2002: О'Ніл | 2003: Данкан | 2004: Біллапс | 2005: Данкан | 2006: Вейд | 2007: Паркер | 2008: Пірс | 2009: Браянт | 2010: Браянт | 2011: Новіцкі | 2012: Джеймс | 2013: Джеймс | 2014: Леонард | 2015: Ігуодала | 2016: Джеймс | 2017: Дюрант | 2018: Дюрант | 2019: Леонард | 2020: Джеймс | 2021: Адетокунбо | 2022: Каррі
1983: Монкріф | 1984: Монкріф | 1985: Ітон | 1986: Робертсон | 1987: Купер | 1988: Джордан | 1989: Ітон | 1990: Родман | 1991: Родман | 1992: Робінсон | 1993: Оладжувон | 1994: Оладжувон | 1995: Мутомбо | 1996: Пейтон | 1997: Мутомбо | 1998: Мутомбо | 1999: Морнінг | 2000: Морнінг | 2001: Мутомбо | 2002: Воллес | 2003: Воллес | 2004: Артест | 2005: Воллес | 2006: Воллес | 2007: Кембі | 2008: Гарнетт | 2009: Говард | 2010: Говард | 2011: Говард | 2012: Чендлер | 2013: Газоль | 2014: Ноа | 2015: Леонард | 2016: Леонард | 2017: Грін | 2018: Гобер | 2019: Гобер | 2020: Адетокунбо | 2021: Гобер | 2022: Смарт
1986: Робертсон | 1987: Елліс | 1988: Дакворт | 1989: Джонсон | 1990: Сейкалі | 1991: Скайлз | 1992: Еллісон | 1993: Джексон | 1994: Маклейн | 1995: Баррос | 1996: Кукоч | 1997: Остін | 1998: Гендерсон | 1999: Армстронг | 2000: Роуз | 2001: Макгрейді | 2002: О'Ніл | 2003: Арінас | 2004: Рендолф | 2005: Сіммонс | 2006: Діао | 2007: Елліс | 2008: Тюркоглу | 2009: Гренджер | 2010: Брукс | 2011: Лав | 2012: Андерсон | 2013: Джордж | 2014: Драгич | 2015: Батлер | 2016: Макколлум | 2017: Адетокунбо | 2018: Оладіпо | 2019: Сіакам | 2020: Інгрем | 2021: Рендл | 2022: Морент
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Янніс_Адетокунбо&oldid=39364617