Дренування (медицина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дренування підшікірного простору шиї.

Дренува́ння — один із методів лікування та діагностики в медицині, зокрема у хірургії, що передбачає виведення з природних чи патологічних порожнин тіла людини різного вмісту, із використанням хірургічного інструментарію, медичного обладнання та матеріалів, фармакологічних препаратів.

Види[ред. | ред. код]

Розрізняють активне та пасивне дренування.

Активне дренування — здійснюється медичними приладами та пристроями, які створюють негативний тиск, тим самим дренують («відсмоктують») рідини чи гази з порожнин, можуть використовуватись для створення ємкостей, з негативним тиском, які відсмоктують раневий вміст і не прив'язують хворого до обладнання.

Пасивне дренування відбувається під дією: земного тяжіння, гіперосомолярних медикаментів, гідрофільності перев'язувального матеріалу, різних рухів пацієнта (створюється додатковий тиск в порожнинах, що призводить до витікання чи виходу вмісту з порожнини).

Загалом для дренування необхідний дренаж або система дренажів. У гнійній хірургії, як дренаж застосовують синтетичні трубки різного діаметру, гумові смужки, марлеві турунди, ватно-марлеві тампони і т. ін..

Ускладнення[ред. | ред. код]

Дренажі мають тенденцію перекручуватись (згинатись, перегинатись, прилипати і т.д..) або закупорюватись, в результаті чого в порожнині зберігається вміст (наприклад, рідина), який може сприяти пришвидшенню розвитку інфекції (реінфекції) або інших ускладнень. Необхідно докладати щоденних зусиль для підтримки та оцінки прохідності, коли вони використовуються. Як тільки дренажі засмічуються або закупорюються, їх зазвичай видаляють із заміною (якщо це можливо), оскільки такі дренажі більше не виконують своєї функції.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Скрипниченко Д. Ф. Хірургія: Підручник. — 4-е вид., випр. і доповн. — Київ: Вища шк., 1992. — 581 с.:іл. ISBN 5-11-003837-6(С.113-121)

Посилання[ред. | ред. код]