Пункція

Проведення пункції.

Пу́нкція (дав.-гр. κέντησις[centesis] — прокол, пункція; лат. punctio — укол; англ. puncture) — проколювання стінки будь-якої порожнини чи утвору організму (судини, порожнистого або паренхіматозного органу, пухлини, інфільтрата) з лікувальною або діагностичною метою.

Пункції відносяться до малих операційних втручань.

Види пункцій

За метою здійснення:

• Лікувальна
• Діагностична

Діагностичні пункції застосовують для точної діагностики захворювання шляхом аналізу вмісту порожнини (наприклад, плевральної) з його цитологічним, біохімічним та бактеріологічним дослідженням або шляхом вивчення (мікроскопічного, ультрамікроскопічного, цитохімічного та хромосомного) клітин, отриманих з патологічно змінених органів; для вимірювання тиску (в серцевих порожнинах, великих судинах, спинномозковому каналі), а також для введення в порожнину контрастних речовин або повітря (рентгенодіагностика).

Лікувальні пункції застосовують для витягнення з порожнини патологічного вмісту (гною, крові, повітря, рідини), промивання її та введення в порожнину лікарських речовин.

Нерідко обидва види пункцій поєднуються.

Також, пункції поділяються анатомічно (за ціллю):

• пункцію вен (венепункція, катетеризація вени) для відібрання крові на аналіз, кровопускання, введення ліків або переливання крові;
• пункцію плевральної порожнини (торакоцентез) при ексудативному плевриті та для виведення повітря (чи рідини) з порожнини (дренаж за Бюлау), а також для накладання штучного пневмотораксу;
• пункцію черевної порожнини (лапароцентез) при асциті;
• пункцію суглобів (артроцентез) як із лікувальною, так і з діагностичною метою;
• пункцію спинномозкового каналу для аналізу спинномозкової рідини, введення ліків або рентгеноконтрастних речовин;
• пункція шлуночків головного мозку
• субокципітальна пункція (пунктують велику потиличну цистерну головного мозку)
• пункцію сечового міхура при затримці сечі та неможливості ввести катетер
• амніоцентез, пункція навколоплідного мішка з метою аналізу амніотичної рідини
• та інш..

Оснащення

Роблять пункцію шприцем із спеціальною голкою або троакаром із дотриманням усіх правил асептики та знеболюванням. Об'єм шприца залежить від ймовірного об'єму вмісту який планується евакуювати з порожнини. Довжина голки має бути відповідною з запасом 1-2 см, щоб досягнути цілі пункції.

Ускладнення

Ускладнення поділяють на дві групи:

• загальні:
  • кровотеча; гематома
  • інфікування
  • Злам голки
  • Колапс; гіпотензія
  • та інш..
• специфічні

Загальні ускладнення характерні для будь-якого виду пункції чи іншої медичної процедури, де використовують різноманітні голки. Специфічні, характерні лише для певного виду пункції.

Див. також

• Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія

Джерела

• Анестезіологія та інтенсивна терапія: підручник/Л. П. Чепкий та інш..- К.:Вищ.шк., 2003.- 399 с. ISBN 966-642-152-6 (C.147)
• Практикум з медсестринства в хірургії : практикум / Р. О. Сабадишин, О. В. Маркович, В. О. Рижковський [та ін.]. – Вінниця : Нова Книга, 2017. – 360 с. ISBN 978-966-382-624-0 (С.185,264-265,290-291)

Література

• Криворучко І.А., Чугай В.В., Гончарова Н.М.К 82Медсестринство в хірургії: навч.посібник для медичних сестер-бака-лаврів та медичних сестер-магістрів. –Харків: ХНМУ, 2017.– 56 с. (С.4,29,32,50-53)