Рана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рана
Поверхневе вогнепальне поранення
Поверхневе вогнепальне поранення
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 T14.0-T14.1
MeSH D014947
CMNS: Wounds на Вікісховищі
Рана на нозі
На середньовічному портреті зображено лікування рани, за допомогою металевої стружки з наконечника списа, ймовірно, в надії уникнути інфікування.

Ра́на (лат. vulnus, eris n., τραυμα) — наслідок травми з порушенням цілісності покривів з або без пошкодження прилеглих тканин.

Класифікація[ред. | ред. код]

За механізмом утворення[ред. | ред. код]

  • різані (vulnus incisum) — завдані ковзаючим рухом тонкого гострого предмета (ширина рани більша за глибину)
  • колоті (vulnus punctum) — завдані предметом з невеликим поперечним перерізом (глибина рани більша за ширину)
  • рвані (vulnus laceratum) — унаслідок перерозтягнення тканин з їх розриванням,
  • кусані (vulnus morsum) — завдані зубами комах, плазунів, інших тварин або людини (не обов'язково внаслідок укусу, наприклад, скорпіон — жалить),
  • рубані (vulnus caesum) — завдана важким гострим предметом,
  • розтрощені (vulnus conquassatum) — характеризуються роздавленими та розірваними тканинами,
  • забиті (vulnus contusum) — від удару тупим предметом з одночасним ушкодженням, від удару, навколишніх тканин,
  • скальповані — з повним або майже повним відокремленням клаптя шкіри,
  • операційні, або хірургічні (vulnus operativum seu chirurgicum) — утворені під час хірургічної операції,
  • отруєні (vulnus venenum bibendus) — містить отруту, що потрапила в рану як результат, укусу отруйних: комах, плазунів, інших тварин чи людської діяльності,
  • комбіновані (vulnus mixtum, «поєднана»): рвано-кусана, колото-різана (завдано гострими предметами з ріжучими краями) тощо,
  • вогнепальні (vulnus sclopetarium) — від вогнепальної зброї або уламків боєприпасів вибухової дії:
    • кульові:
    • кулями невеликої швидкості (<700 м\с);
    • кулями великої швидкості (>700 м\с);
    • відламкові (осколкові);
    • стрілоподібними елементами;
    • кульками (дробинками);
    • вторинними відламками (при попаданні кулі в тверді тканини — кістки);
    • мінно-вибуховими пристроями;

За забрудненістю[ред. | ред. код]

Множинні пошкодження[ред. | ред. код]

Це поранення двох або кількох органів, які знаходяться в одній порожнині або кілька травм.

Лікування[ред. | ред. код]

Процес лікування та його складність залежить від багатьох факторів:

  • чинників, які спричинили виникнення рани
  • розміру ран (-и)
  • фази раневого процесу
  • наявності ускладнень
  • та інш..

Наприклад, для очищення ран у хірургічній практиці застосовують гіпертонічний розчин NaCl, прикладаючи змочені ним марлеві пов'язки. Вдаються до заходів асептики та антисептики

Дипептид карнозин використовують для заживлення післяопераційних ран[джерело?] (у тому числі у стоматологічній хірургії). Активує відновлення пошкоджених тканин.

Carnosine-2D-skeletal.png


Політравма[ред. | ред. код]

Ушкодження двох і більше анатомічних ділянок організму при умові, що хоча б одне з них є загрозливим для життя. Політравма є більш складною в плані діагностичного процесу на початковому етапі. Поранення теж можуть бути при політравмі, і при додатковій травмі, наприклад, внутрішніх органів, учасники невідкладної домедичної допомоги спрямовують заходи для мінімізації ранових ускладнень, опускаючи більш загрозливу для постраждалого внутрішню травму.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Інфекційні ускладнення ран: Посіб. для хірургів, лікарів-курсантів ФУЛ, клін. ординаторів, магістрів та лікарів-інтернів / І. Р. Трутяк; Центр. метод. каб. з вищ. мед. освіти. — Л. : Інтелект плюс, 1999. — 124 c. — Бібліогр.: 64 назв.

Посилання[ред. | ред. код]