Дрок Кость Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дрок Кость Леонідович
Народився 22 квітня 1919(1919-04-22) або 1919[1]
Луганськ, Слов'яносербський повіт
Помер 22 травня 1996(1996-05-22) або 1996[1]
Київ, Україна
Країна  Україна
 СРСР
Діяльність поет, журналіст, перекладач, письменник
Сфера роботи творче та професійне письмоd[1], журналістика[1] і перекладацтво[d][1]
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Членство Національна спілка письменників України
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За відвагу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна»

Кость (Костянтин) Леонідович Дрок (нар. 22 квітня 1919, Луганськ — пом. 22 травня 1996, Київ) — український поет, журналіст, перекладач; член Спілки письменників України з 1949 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 квітня 1919 року в місті Луганську (тепер Україна). З 1938 по 1941 рік навчався на філологічносу факультеті Дніпропетровського університету. Брав участь у німецько-радянській війні. Закінчив війну в Берліні командиром артилерійського взводу. Член ВКП(б) з 1944 року. Працював журналістом у Дніпропетровську, з 1947 року в Ужгороді.

Помер в Києві 22 травня 1996 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Почав друкуватися 1938 року в університетській багатотиражевій газеті і дніпропетровських обласних газетах. В 1941 році твори поета почала друкувати українська республіканська преса. Автор збірок:

  • «Син землі» (1948, збірка віршів воєнних і перших повоєнних літ);
  • «Верховино моя» (1949; 1951);
  • «Сузір'я миру» (1951);
  • «Назустріч сонцю» (1953);
  • «Хочеш знати про Карпати» (1954, збірка віршів для дітей);
  • «Дніпровські мелодії» (1956);
  • «Доки серце б'ється» (1958);
  • «Тобі радію» (1966);
  • «Мелодії життя» (1972);
  • «Весняний плин» (1976);
  • «Під вітрами літ» (1978);
  • «Освідчення» (1979);
  • «Ластівки над землею» (1985);
  • «Осіннє вогнище» (1989);
  • «Ствердження» (1990).

Переклав з угорської мови вірші Ендре Аді у книзі «Вибране» (Ужгород, 1949), з російської мови низку поезій Володимира Маяковського, Сергія Єсеніна, Євгена Долматовського, Михайла Дудіна, Миколи Тихонова та інші.

Окремі твори поета перекладені російською мовою.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. Память народа.(рос.)

Література[ред. | ред. код]