Перейти до вмісту

Ендре Аді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ендре Аді
угор. Ady Endre
Ім'я при народженніугор. diósadi Ady András Endre
ПсевдонімIda
Народився22 листопада 1877(1877-11-22)[1][2][…]
Аді-Ендре, Szilágy Countyd[2]
Помер27 січня 1919(1919-01-27)[4][1][…] (41 рік)
Будапешт, Перша угорська республіка[4][2]
·Іспанський грип і сифіліс
ПохованняКерепеші
Країна Угорщина[5]
Діяльністьпоет, журналіст, письменник
Alma materQ13389335? (1897)[6], Будапештський університет (1898)[7] і Calvinist College in Zilahd (1896)
ЗакладNyugatd
Мова творівугорська
Членствомасонство[8]
РодичіMariska Adyd
Брати, сестриLajos Adyd
У шлюбі зBerta Bonczad

CMNS: Ендре Аді у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Ендре Аді (угор. Ady Endre; 22 листопада 1877, Ерміндсент, Трансільванія — 27 січня 1919, Будапешт) — угорський поет, публіцист і громадський діяч, що представляв радикальну революційну демократію. Зі збіднілого трансільванського дворянства. Батько Ендре Аді, Леринц Аді, був дрібним землевласником, мати, Марія Пастор, походила з родини протестантського проповідника.

Освіту Аді одержував спочатку в реформатській школі, яку закінчив з відзнакою, маючи тільки дві оцінки «добре» (з математики й давньогрецької мови), а потім — на юридичному факультеті Дебреценського університету. З 1899 працював журналістом у місцевій газеті Debreceni Hirlap до свого переїзду в Орад (Арадю).

Перша збірка Ендре Аді — «Вірші» (1899) — продемонструвала літературні можливості поета. Надалі саме завдяки йому угорська література пережила тематичне й лексичне оновлення. Громадська лірика Аді починає виходити на передній план у збірнику «Ще раз» (1903) — протесті проти гнітючої буржуазної дійсності. Аді привітав революційні події 1905—1907, присвятивши Грудневому збройному повстанню 1905 в Москві статтю «Землетрус» (1906). Подальший розвиток визвольної боротьби в Угорщині напередодні першої світової війни знайшов своє відображення в ліриці Аді, присвяченій закликам до революції в Угорщині (збірка «На колісниці Іллі-пророка», 1908; вірш «Стремимо в революцію», 1913). Перша світова війна остаточно надломила щиросердні поривання Аді: всі його знайомі з ентузіазмом виступали за агресивну війну й вступали добровольцями до австро-угорської армії. Під час написання свого останнього вірша, «Привітання переможцеві» (Udvozlet a gyozonek), він уже був серйозно хворий.

Значення Ендре Аді не обмежується його літературною спадщиною. Аді був виразником настроїв радикальної угорської інтелігенції і навіть вступив у радикальну організацію «Двадцяте століття» (Huszadik Szazad), частина членів якої брала участь в угорської соціал-демократичної партії. Довкола нього (і зокрема, журналу «Ньюгат» («Захід»)) гуртувалися представники всієї демократичної інтелігенції — від поміркованих лібералів-ідеалістів до лівих соціалістів: Жигмонд Моріц, Деже Костолані, Арпад Тот, Фридьеш Каринти і навіть Дьердь Лукач.

Українською мовою вірші Ендре Аді, зокрема перекладали: Дмитро Павличко, Іван Драч, Петро Осадчук, Микола Бажан, Віталій Коротич[9].

Збірники

[ред. | ред. код]
  • Versek («Вірші») (1899)
  • Még egyszer («Ще раз») (1903)
  • Új versek («Нові вірші») (1906)
  • Vér és arany («Кров і золото») (1907)
  • Illés szekerén («На колісниці Іллі-пророка») (1909)
  • Szeretném, ha szeretnének («Хочеться бути улюбленим») (1909—1910)
  • Minden-Titkok versei («Вірші всіх таємниць») (1911)
  • A menekülő Élet ("Життя, що Рятується, ") (1912)
  • A magunk szerelme («Наша любов») (1913)
  • Ki látott engem? («Хто бачив мене?») (1914)
  • Utolsó hajók («Останні кораблі») (1915, 1923)
  • A halottak élén («На чолі мерців») (1918)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 20. — ISBN 978-2-221-06888-5
  3. Encyclopædia Britannica
  4. а б Ади Эндре // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б в LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2012.
  6. https://epa.oszk.hu/00100/00181/00069/338.htm
  7. Ady füstbe ment jogászkodásaNagyvárad: 2012.
  8. https://szabadkomuvesseg.hu/page/magyar-szabadkomuvesek
  9. Ендре Аді Вибрані поезії // К.: 1977. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]