Дружбівка (Коростенський район)
| село Дружбівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Горщиківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060050070058403 
|
| Облікова картка | с. Дружбівка |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Погоріле |
| Населення | 158 (2001) |
| Площа | 0,751 км² |
| Густота населення | 210,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11559[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°56′37″ пн. ш. 28°24′30″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
193 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 31, с. Горщик, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11560 |
| Карта | |
  Дружбівка | |
 Дружбівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Дру́жбівка (до 1960 року — Погоріле) — село в Україні, у Горщиківській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Чисельність населення становить 158 осіб (2001).
Наприкінці 19 століття в поселенні налічувалося 302 мешканці, дворів — 44[2], у 1906 році — 254 мешканці, дворів — 46[3], у 1923 році — 582 мешканці, дворів — 85[4].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 198 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 158 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,47 % |
| російська | 2,53 % |
Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, подимне вносили від однієї халупи[7].
Наприкінці 19 століття — сільце Іскоростської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Лежало за 56 верст від Овруча. Входило до православної парафії у Вигові, за 4 версти[2][8].
У 1906 році — сільце Іскоростської волості (2 стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру м. Овруч становила 56 верст, до волосного центру міст. Іскорость — 16 верст. Поштове відділення — міст. Іскорость[3].
6 листопада 1921 року, під час Листопадового рейду, через Погорілу проходила Волинська група (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки[9].
В березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоутвореного Коростенського повіту. У 1923 році включене до складу новоствореної Давидківської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Коростенського (у 1924—30 роках — Ушомирський) району Коростенської округи[10]. Розміщувалося за 20 верст від районного центру міст. Коростень, за 1,5 версти від центру сільської ради с. Давидки[4].
1 червня 1935 року, в складі сільської ради, передане до Коростенської міської ради Київської області, 28 лютого 1940 року повернуте до складу відновленого Коростенського району Житомирської області. 5 березня 1959 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Купищенській сільській раді Коростенського району. 5 серпня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 790 «Про уточнення назв і перейменування деяких населених пунктів в районах області», село Погоріле перейменоване на Дружбівку. 16 червня 1969 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 282 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі деяких населених пунктів Коростенського і Чуднівського районів», передане до складу відновленої Давидківської сільської ради Коростенського району[10].
22 липня 2016 року включене до складу новоутвореної Горщиківської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[11].
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 14 вересня 2020.
- ↑ а б Pohoreła… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 477. (пол.)
- ↑ а б Погорѣлая // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 164. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 15 травня 2026.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 125. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 15 травня 2026.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 15 травня 2026.
- ↑ Жеменецький К. (2015). Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (пол.). Біла Церква: Олександр Пшонківський. с. 184. ISBN 978-617-604-057-6. Процитовано 24 травня 2026.
- ↑ Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 361. Процитовано 14 травня 2026.
- ↑ Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 8, 270, 568, 586. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 15 травня 2026.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 14 травня 2026.
- Погода в селі Дружбівка [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |