Дружній вогонь
Дру́жній вого́нь (англ. Friendly fire) — у військовій справі термін, що позначає вогневий контакт із застосуванням зброї, здійснений військовослужбовцем, бойовою машиною чи підрозділом на підрозділ своїх військ (сил) або війська (сили) союзника, що призвів до військових втрат.
Зміст
Зміст[ред. • ред. код]
Як правило, таки інциденти трапляються в результаті намагання атакувати війська супротивника під час ведення бойових дій через помилкову ідентифікацію цілі (об'єкта) як ворожого, або через похибки в наведенні та неточність прицілювання. Вогонь по своїх, який призвів до втрат, що трапився не в наслідок бою із супротивником, а в результаті необережного та недбалого поводження зі зброєю, або навмисна стрільба по власних військових з різного роду обставин не відносяться до категорії «дружнього вогню»[1].
Ведення вогню, що призвело до ненавмисних втрат до мирного цивільного населення, в результаті застосування зброї, відноситься до категорії колатеральних або супутніх втрат[2].
Інші назви цього явища, які також поширені в Збройних силах США — «фратріцід» (лат. fratricide, в буквальному перекладі — «братовбивство»). У більшості країн-членів НАТО, такі випадки звуть як «синій проти синього» (англ. blue versus blue), що має своє походження від часів Холодної війни, коли під час військових навчань власні війська позначалися синім кольором, а війська Варшавського договору відповідно червоним (оранжевим) кольором.
Статистика інцидентів дружнього вогню за ЗС США[3][ред. • ред. код]
| Війна (збройний конфлікт) | Відсоток військових втрат в результаті «дружнього вогню» |
|---|---|
| Друга світова війна | 21% |
| Корейська війна | 18% |
| Війна у В'єтнамі | 39% |
| Війна в Перській затоці | 52% |
| Вторгнення в Панаму | 0,8% |
| Війна в Іраку | 41% |
| Війна в Афганістані | 13% |
Див. також[ред. • ред. код]
- Туман війни
- Килимове бомбардування
- Контрбатарейна стрільба
- Система радіолокаційного розпізнавання
- Смуги вторгнення
- Фреґінґ
- Авіакатастрофа над Чорним морем 4 жовтня 2001
Посилання[ред. • ред. код]
- Friendly fire during the Napoleonic Wars
- The American War Library's best estimates on friendly fire casualties
- «Twenty-second and Last Patrol: A Struggle against Bad Luck»---a U.S. Army LRRP / Ranger team's experience during the Vietnam War.
- Кто в кого стрелял?
Література[ред. • ред. код]
- Regan, Geoffrey (2002). Backfire: a history of friendly fire from ancient warfare to the present day. New York: Robson Books Ltd. ISBN 978-1861055019.
- Regan, Geoffrey (1995) Blue on Blue: A History of Friendly Fire, Avon Books, NY; ISBN 0-380-77655-3
- Regan, Geoffrey (2004) More Military Blunders, Carlton Books
- Garrison, Webb B. (1999) Friendly Fire in the Civil War: More than 100 True Stories of Comrade Killing Comrade, Rutledge Hill Press, Nashville, TN; ISBN 1-55853-714-7
- Kemp, Paul. (1995) Friend or Foe: Friendly Fire at Sea 1939-45, Leo Cooper, London; ISBN 0-85052-385-0
- Kirke, Charles M. (ed., 2012) Fratricide in Battle: (Un)Friendly Fire, Continuum Books; ISBN 978-1-4411-5700-3
- Percin, Gen. Alexandre (1921) Le Massacre de Notre Infanterie 1914–1918, Michel Albin, Paris (фр.)
- Marcus, Jonathan (19/4/2002). «Analysis: 'Friendly fire' danger». BBC News.
- Oelrich, Ivan (1993). Who goes there: Friend or Foe?. Office of Technology Assesment, Congress of the US.
- Shrader, Charles R. (1982). Amicide: the problem of friendly fire in modern war. US Army Combat Studies Institute.
- Smith, Michael (6/1/2003). «Friendly fire threat to Gulf troops» (en inglés). The Daily Telegraph.
Відео[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Regan, Geoffrey (2002) Backfire: a history of friendly fire from ancient warfare to the present day, Robson Books
- ↑ Joint Forces Staff College (PDF). Процитовано 4 January 2011.
- ↑ AMERICAN FRIENDLY-FIRE NOTEBOOK
