Дуб нареченого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дуб нареченого

54°08′10″ пн. ш. 10°33′20″ сх. д. / 54.13626810002777745° пн. ш. 10.55578320002777915° сх. д. / 54.13626810002777745; 10.55578320002777915Координати: 54°08′10″ пн. ш. 10°33′20″ сх. д. / 54.13626810002777745° пн. ш. 10.55578320002777915° сх. д. / 54.13626810002777745; 10.55578320002777915
Країна  Німеччина
Розташування Шлезвіг-Гольштейн
Тип дуб[d]
dead dropd і визначне деревоd

Дуб нареченого. Карта розташування: Німеччина
Дуб нареченого
Дуб нареченого
Дуб нареченого (Німеччина)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Дуб нареченого (нім. Bräutigamseiche) — відомий дуб у Додауерському лісі[de] недалеко від Ойтіна (Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина).

Зареєстрована пам'ятка природи. Росте поряд із лісовою дорогою, яка відгалужується від Bundesstraße 76 і має власну адресу: Bräutigamseiche, Dodauer Forst, 23701 Eutin, Germany[1].

Історія та опис[ред. | ред. код]

Цьому дубу більш як 500 років. Дерево має окружність стовбура 5 метрів, висоту 25 метрів і ширину крони 30 метрів. Як пам'ятка природи дуб оточений дерев'яним парканом, за винятком доріжки, що веде до сходів (веде до отвору в стовбурі). Цей отвір приблизно за три метри над землею, він має глибину близько 30 см.

У 2014 році на стовбурі та гілках дуба виявили грибкову інфекцію (Laetiporus sulphureus), у зв'язку з чим деякі гілки крони підрізали.

Природна поштова скринька в дуплі

Існує легенда, що дуб був посаджений на знак подяки сином кельтського вождя після того, як він був прив'язаний до дерева в лісі та визволений християнською дівчиною. Однак історики вважають, що ця легенда вигадана християнськими місіонерами для переосмислення язичницького поклоніння дубам. Однак служби все ще проводиться біля дерева в День Святого Духа.

Назва дерева походить від події в кінці ХІХ століття. Донька головного лісничого і син лейпцизького виробника шоколаду були закохані, але її батько не схвалював їх стосунки, тому вони таємно обмінювалися листами, залишаючи їх у дуплі стовбура дерева. Коли батько поступився і дав свій дозвіл, вони одружилися під деревом 2 червня 1891 року.

Ця пригода й поголос привели до того, що люди почали писали дереву послання, сподіваючись знайти партнера[2]. У 1927 році до ствола було встановлено драбину, і пізніше поштова служба почала доставляти листи до цього дуба — як від чоловіків, так і від жінок. Для цього в стволі є дупло, куди щодня доставляється кілька листів із усього світу[3]. Маючи конкретну адресу, дуб став громадською поштовою скринькою — будь-хто може відкривати, читати, відповідати на наявні листи. Повідомляється, що за допомогою цього відомого дуба укладено чимало шлюбів[2][4].

Опис Дуба нареченого міститься в підручнику німецької мови, виданому Інститутом Ґете. Дерево було в центрі уваги репортажу ВВС 2018 року, присвяченого Дню святого Валентина, під назвою «In Germany, the world's most romantic postbox». 19 червня 2019 року в журналі The Atlantic опубліковано оповідання репортера Джеффа Мейша[en] з назвою «The Matchmaking Tree and the Lonely Postman», в якому він розповів історію як самого дерева, так і Карла-Гайнца Мартенса (листоноші дуба)[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Günter Ermlich, «Postillon d'Amour», Interview with Karl Heinz Martens, Die Zeit, 23 August 2006 (нім.)
  2. а б «Bräutigamseiche» [Архівовано 2021-03-03 у Wayback Machine.], Holstein Switzerland, retrieved 7 October 2014 (нім.)
  3. Eliot Stein, «In Germany, the world's most romantic postbox», BBC Travel, 14 February 2018.
  4. Irene Jung, «Briefe an einen Baum: Eine Eiche zum Verlieben», Hamburger Abendblatt, 25 May 2013 (нім.)
  5. Maysh, Jeff (19 червня 2019). The Tree With Matchmaking Powers. The Atlantic. Процитовано 24 червня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]