Дьюла Ласло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дьюла Ласло
угор. László Gyula
будинку Ласло
Народився 14 березня 1910(1910-03-14)[2]
Рупя, Брашов, Румунія
Помер 17 червня 1998(1998-06-17)[1] (88 років)
Орадя, Румунія
Поховання Фаркашреті[3][4]
Країна  Угорщина
Національність угорець
Діяльність професор
Галузь історія
Відомий завдяки Теорія «подвійного переселення» угорців за Карпати
Alma mater Угорський університет образотворчих мистецтвd (1933) і Будапештський університет (1935)
Знання мов угорська[2]
Членство Академія мистецтв Угорщиниd
Нагороди

Дьюла Ласло (угор. László Gyula; нар. 14 березня 1910, Рупя, Австро-Угорщина — пом. 17 липня 1998, Орадя, Румунія) — угорський історик, археолог, художник та професор, член Угорської художньої академії.[5]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1910 року в Рупі, Австро-Угорщина, тепер Румунія. 1932 року закінчив Академію художнього мистевцтва в Будапешті та одночасно вивчав археологію та етнографію в Будапештському університеті.[5] 1937—1940 — співробітник Угорського національного музею, а 1952—1957 року — завідувач відділом середньовічної археології. 1940—1949 — викладач Клузького університету. 1957—1980 — завідувач кафедрою археології Будапештського університету.[5]

Ласло є автором більше, ніж 1000 портретів, археологічних ілюстрацій, 25 книг та 700 статей.[5]

Теорія «подвійного переселення» угорців[ред. | ред. код]

Його головна праця — неоднозначна та суперечлива теорія «подвійного переселення» угорців за Карпати на Тисо-Дунайську низовину у V та IX ст. Основним аргументом теорії є те, що аварська культура є схожою, а деколи ідентичною угорській. Тому друге переселення, яке відбулось 895 року, яке підтверджене історичною наукою, мало відбутись після першого переселення. Це задокументовано угорською Ілюстрованою хронікою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/adattar.html
  4. https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/nevmutato.html
  5. а б в г Ласло Дьюла - «Энциклопедия». Большая российская энциклопедия (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.