Ева Юнчик-Зьомецька
| Ева Юнчик-Зьомецька пол. Ewa Junczyk-Ziomecka | |
|---|---|
| пол. Ewa Junczyk-Ziomecka | |
 пол. Ewa Junczyk-Ziomecka | |
| Заступник Державного секретаря в Канцелярії Президента Польщі | |
| 2006 — 2008 | |
| Президент | Лех Качинський |
| Державний секретар Канцелярії Президента Польщі | |
| 2008 — 2010 | |
| Президент | Лех Качинський |
| Генеральний консул Республіки Польща в Нью-Йорку. | |
| 2010 — 2014 | |
| Президент |
Лех Качинський Броніслав Коморовський |
| Попередник | Кшиштоф Каспшик |
| Наступник | Уршуля Ґацек |
| Народилася |
19 травня 1949 (74 роки) Рашин, Прушковський повіт, Республіка Польща |
| Відома як | журналістка, дипломат, політична діячка |
| Місце роботи | Музей історії польських євреїв, Канцелярія Президента Республіки Польща і Міністерство закордонних справ Польщі |
| Громадянство |
 Польща |
| Національність | полька |
| Alma mater | Faculty of Law and Administration, University of Warsawd |
| У шлюбі з | Маріуш Зьомецький |
| Діти | Зузанна Зьомецька і Станіслав Зьомецький |
| Нагороди |
   |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Е́ва Ю́нчик-Зьоме́цька (пол. Ewa Junczyk-Ziomecka; народилася 19 травня 1949, Рашин, ПНР) — польська юристка, журналістка і державний діяч. Заступник Державного секретаря (2006—2008), потім Державний секретар (2008—2010) Канцелярії Президента Республіки Польща Леха Качинського, Генеральний консул Республіки Польща в Нью-Йорку (2010—2014).
З 19 січня 2015 року Голова правління Освітнього фонду Яна Карського[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Ева Юнчик народилася 19 травня 1949 року в Рашині.
Закінчила юридичні студії та аспірантуру журналістики у Варшавському університеті[2]. Працювала журналістом у щоденнику «Sztandar Młodych», тижневику «Panorama» (варшавська філія), друкувався в «Kultura» та «Tygodnik Powszechny».
У серпні 1980 року вона страйкувала на Гданській корабельні. Під час воєнного стану її негативно верифікували та заборонили займатися журналістською діяльністю.
У 1982 р. виїхала з одноразовим паспортом на т. зв. солідарної еміграції до США. У 1980-х вона працювала в американській газеті «The Citizen», а потім була головним редактором «Dziennik Polski» в Детройті. Будучи членом групи «Діалог», Ева Юнчик-Зьомецька займалася співпрацею між польською, єврейською та українською діаспорами в США.
Вона очолила Польську виборчу комісію в Мічигані під час президентських виборів 1990 року.
Після повернення до Польщі в 1993 році вона представляла Мічиганський університет у Польщі, ініціювавши та співорганізувавши, серед іншого, міжнародні конференції Солідарності та Круглий стіл[2].
Працювала над створенням Музею історії польських євреїв.
З 2001 року протягом п'яти років була директором з розвитку, а з 2005 року — заступником директора, відповідальним за зв'язки з єврейською та польською громадами США[1][2].
19 січня 2006 року вона стала заступником державного секретаря, а 23 квітня 2008 року — державним секретарем у канцелярії президента Республіки Польща Леха Качинського.
Керувала Управлінням соціальних ініціатив та Управлінням листів і думок громадян Канцелярії Президента Республіки Польща. 24 лютого 2010 року закінчила службу[3]. 1 березня 2010 року обійняла посаду генерального консула в Нью-Йорку.
Перебувала на посаді до 2014 року.
Під час її каденції в США було урочисто відкрито програму «Карський» і створено польсько-американську групу «Кампанія до сторіччя Яна Карського», завдяки якій Ян Карський був посмертно відзначений найвищою цивільною нагородою Сполучених Штатів — Президентською медаллю Свободи.
У 2012 році в Генеральному консульстві відбулося урочисте відкриття щорічної премії «Jan Karski Spirit Award»[4], яку присуджує Освітня фундація Яна Карського.
Першим лауреатом цієї нагороди стала Ева Юнчик-Зьомецька[5], за нею — видатні американські політики: посол в ООН Саманта Павер (2013)[6] і сенатор Джон Маккейн (2014)[7].
Завдяки консульській діяльності, спрямованій на популяризацію знань про Яна Карського, у березні 2013 року Georgetown University Press опублікувала в США — через 69 років після першої публікації — книгу Яна Карського «Таємна держава»[8].
Під час роботи Еви Юнчик-Зьомецької Генеральне Консульство Республіки Польща в Нью-Йорку також було місцем інтенсивного навчання польських та американських викладачів, метою якого було популяризувати знання про особу та спадщину Яна Карського.
19 січня 2015 року стала Голової правління Освітньої фундації Яна Карського[1][9].
Ева Юнчик-Зьомпцька є Членом Асоціації «Відкрита республіка», Асоціації Єврейського історичного інституту[10] та Асоціації польських журналістів. Автор кількох книг, у тому числі про еміграцію до США, «Солідарність» та Івана Павла ІІ[11].
Активно працює на шляху польсько-єврейського діалогу[12].
Приватне життя[ред. | ред. код]
Вона є колишньою дружиною Маріуша Зьомецького (польського журналіста і телеведучего) і має двох дітей: дочку Зузанну та сина Станіслава[13][1].
Ева Юнчик-Зьомецька була близькою подругою Ришарда Капусцінського[14] та Леха Качинського[15].
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден Відродження Польщі (2015)[16][17]
- Орден Заслуг (Португалія) (2008)[18]
- Медаль «Повстання у Варшавському гетто» (2006), нагороджена Асоціацією єврейських ветеранів і жертв Другої світової війни[19]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Ewa Junczyk-Ziomecka · Fundacja Edukacyjna Jana Karskiego. Fundacja Edukacyjna Jana Karskiego (пол.). Процитовано 22 липня 2023.
- ↑ а б в Junczyk-Ziomecka zostanie odwołana z Kancelarii Prezydenta. www.rmf24.pl (пол.). Процитовано 22 липня 2023.
- ↑ Ewa Junczyk-Ziomecka: Niedokończona misja Jana Karskiego. teologiapolityczna.pl (pl-PL) . Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Spirit of Jan Karski Award. Jan Karski Educational Foundation (англ.). Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ 2012 Spirit of Jan Karski Award Given to Consul General Ewa Junczyk-Ziomecka. Jan Karski Educational Foundation (англ.). 4 грудня 2012. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ 2013 Spirit of Jan Karski Award Given to Samantha Power. Jan Karski Educational Foundation (англ.). 3 грудня 2013. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ 2014 Spirit of Jan Karski Award Goes to Senator McCain. Jan Karski Educational Foundation (англ.). 3 грудня 2014. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Story of a Secret State. press.georgetown.edu (англ.). Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ FUNDACJA EDUKACYJNA JANA KARSKIEGO | Rejestr.io. rejestr.io. Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ Rodziny Oliwenstein i Radzyminski | Muzeum Historii Żydów Polskich POLIN w Warszawie. www.polin.pl. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Ewa Junczyk-Ziomecka | Visegrad Summer School. visegradsummerschool.org. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ 2007-08-25: Ewa Junczyk-Ziomecka: warto przełamywać stereotypy - Wikinews, wolne źródło informacji. pl.wikinews.org (пол.). Процитовано 30 липня 2023.
- ↑ KS (14 січня 2022). Mariusz Ziomecki: wiek, kariera, książki, Instagram. Obcas.pl (pl-PL) . Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Domosławski, Artur; Lloyd-Jones, Antonia; Domosławski, Artur (2012). Ryszard Kapuściński: a life (вид. Engl. language ed. 1. publ). London: Verso. ISBN 978-1-84467-858-7.
- ↑ Dla mnie to był przyjaciel. www.se.pl. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 22 czerwca 2015 r. o nadaniu orderów. isap.sejm.gov.pl. Процитовано 23 липня 2023.
- ↑ https://archive.today/20150626132546/http://www.prezydent.pl/aktualnosci/ordery-i-odznaczenia/art,1465,wolnosc-gospodarcza-warto-zaprzegac-w-dzialanie-dla-kultury.html. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 23 липня 2023.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ (PDF) https://files.dre.pt/2s/2009/02/040000000/0769107691.pdf.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ https://archive.today/20150905001113/http://www.prezydent.pl/archiwum-lecha-kaczynskiego/aktualnosci/rok-2006/art,150,465,minister-ewa-junczyk-ziomecka-zostala-odznaczona-medalem-powstanie-w-getcie-warszawskim.html. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 23 липня 2023.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка)