Броніслав Коморовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Броніслав Коморовський
Bronisław Komorowski
Броніслав Коморовський Bronisław Komorowski

Час на посаді:
6 серпня 2010 — 5 серпня 2015
Попередник Лех Качинський
Наступник Анджей Дуда

Час на посаді:
10 квітня 2010 — 8 липня 2010
Президент Лех Качинський
Наступник Богдан Борусевич

Час на посаді:
5 листопада 2007 — 8 липня 2010
Президент Александр Квасневський
Попередник Людвік Дорн
Наступник Ґжегож Схетина

Час на посаді:
16 червня 2000 — 19 жовтня 2001
Попередник Януш Онишкевич
Наступник Єжи Шмайдзінський

Народився 4 червня 1952(1952-06-04) (65 років)
Оборники-Шльонські, Нижньосілезьке воєводство, ПНР
Громадянство Польща Польща
Національність поляк
Політична партія Громадянська платформа
Особистий підпис
Bronisław Komorowski Signature.svg
Нагороди
Орден Білого Орла
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Великий хрест на ланцюзі ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Орден Серафимів
Кавалер Великого хреста ордена Інфанта дона Енріке
Великий офіцер ордена святого Карла
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Орден Короля Томислава зі стрічкою та Великою Даницею
Хрест pro Merito Melitensi
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Кавалер ордена Хреста землі Марії на ланцюгу
Орден Республіки
Іменна вогнепальна зброя

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Броніслав Коморовський на посаді віце-маршалка Сейму, вересень 2007 р.
Віктор Янукович з Президентом Польщі Броніславом Комаровським у лютому 2011

Граф Броні́слав-Марі́я Коморо́вський (пол. Bronisław Maria Komorowski; *4 червня 1952, Оборники-Шльонські, Нижньосілезьке воєводство, ПНР) — президент Польщі (2010-2015).

Посол до польського Сейму I, II, III, IV, V та VI скликань, колишній міністр оборони, віце-маршалок Сейму V скликання, з 2007 року маршалок Сейму VI скликаня. Виконувач обов'язків президента Польщі з 10 квітня 2010 року. 20 червня 2010 року вийшов у другий тур президентських виборів. 4 липня 2010 року обраний Президентом Польщі.

Дитинство і юність[ред.ред. код]

Народився на південному заході ПНР, в місті Оборники-Шльонські 4 червня 1952 в родині шляхетського походження. Батьки Зигмунт Леон Коморовський і Ядвіга Коморовська (у дівоцтві Шалковська).

З 1957 до 1959 рр. разом з родиною проживав в Юзефові, потім з 1959 до 1966 рр. в Прушкові, де закінчив середню школу. Був членом польської піонерської організації. В 1977 році закінчив історичний факультет Варшавського університету. У 1977–1980 роках працював у редакції журналу «Słowo Powszechne».

Дисидентська діяльність[ред.ред. код]

Брав участь у діяльності демократичної опозиції в ПНР, разом з Антоні Маціревічем видавав підпільний журнал «Głos». 11 листопада 1979 брав участь в демонстрації протесту, яка була організована «Рухом на захист прав людини і громадянина», за що був засуджений до місяця тюремного ув'язнення. З 1980 по 1981 роки працював у Центрі Соціальних Досліджень профспілки «Солідарність». 27 вересня 1981 був серед підписантів декларації про заснування організації «Клуби Служби Незалежності». Під час військового стану деякий час утримувався під вартою. У 1981–1989 роках викладав історію в семінарії при католицькому санктуарії Непокалянув.

Політична діяльність у Третій Республіці[ред.ред. код]

З 1989 по 1990 був главою апарату Міністра з питань співпраці з політичними організаціями й асоціаціями Олександра Халл. У 1990–1993 роках виконував обов'язки заступника Міністра національної оборони в урядах Тадеуша Мазовецького, Яна Кшиштофа Білецького та Ганни Сухоцької. На початку 1990-х років брав участь у діяльності спочатку «Демократичного Союзу», потім, після його об'єднання в «Ліберально-демократичному конгресі», християнсько-демократичної партії «Союз Свободи». Обіймав посаду генерального секретаря в обох організаціях. Як кандидат від партії «Демократичний Союз», обирався членом польського Сейму в 1991 та 1993 роках.

20 червня 2010 року взяв участь у дочасних президентських виборах, призначених у зв'язку із загибеллю президента Леха Качинського, Коморовський набрав 6.981.319 голосів: 41,54%. Брат загиблого президента Ярославом Качинським, в першому турі посів друге місце, набравши 36,46% голосів.[1] 4 липня 2010 року за попередніми даними Коморовського обрано Президентом Польщі.

Діяльність на посаді Маршалка Сейму[ред.ред. код]

5 листопада 2007 року на першій сесії Сейму Польщі VI скликання 292 голосами Комаровського обрано Маршалком Сейму. Посада Маршалка Сейму, тобто спікера нижньої палати польського парламенту, є другою за значенням після Президента Польщі.

У жовтні 2008 р. у Варшаві під його патронажем відбувся ІІ-й Міжнародний Фінал конкурсу «Міжнародні молодіжні дебати».

Діяльність на посаді в.о. Президента Польщі[ред.ред. код]

10 квітня 2010 року приступив до виконання обов'язків Президента Польщі відповідно до статті 131 конституції Польської республіки внаслідок загибелі в авіакатастрофі Президента Польщі Леха Качинського. У телевізійному зверненні до нації Коморовський заявив, що оголошує у зв'язку з авіаційною катастрофою тижневий національний траур. Крім того, після консультації з представниками фракцій Сейму були призначені дострокові президентські вибори. У цих виборах взяв участь і сам Коморовський (висунутий своєю партією ще до трагедії).

Діяльність на посаді Президента Польщі[ред.ред. код]

4 липня 2010 року на Дочасних виборах Броніслава Коморовського обрано Президентом Польщі. 6 липня 2010 року відбулась інавгурація пана Коморовського на посаду Президента Польщі. 13 липня Коморовський провів першу зустріч в ранзі Президента Польщі, прийнявши Президента Німеччини Крістіана Вульфа, що прибув до Варшави з офіційним візитом.

Ставлення до України[ред.ред. код]

22 лютого 2015 року підтримав ідею Президента України Петра Порошенка про введення на Донбас миротворчої місії ООН[2].

9 квітня під час візиту до Києва виступив з трибуни Верховної Ради України. Під час виступу він заявив:

« Не буде стабільної, безпечної Європи, якщо її частиною не стане Україна, і лише сліпий може не побачити присутність російських військ на Донбасі.  »

Політики України й Польщі назвали цей виступ історичним[3].

23 квітня коментуючи прийнятий Верховною Радою закон, який визнає Українську повстанську армію борцями за незалежність України, Коморовський заявив, що цей закон ускладнить українсько-польський історичний діалог. У той ж час він заявив, що ці закони стосуються минулого і закривають питання УПА. Крім того, він порівняв їх з польськими законами з дерадянізації[4][5]

2 липня відвідав Львів, де отримав диплом почесного доктора Львівського університету. Під час спільної прес-конференції з П. Порошенком заявив, що створить свій інститут, який буде займатися питанням українсько-польських стосунків[6][7][8].

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружений з 1977 з Анною Дембовською. Має п'ятеро дітей.

Нагороди[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

На далекі заокеанські відрядження президент Польщі літає рейсовим літаком.[13]

« Якби в мене були гроші, я б зразу купив літак, але таких грошей у мене немає. А політ рейсовим літаком є джерелом різного роду досвіду, адже, по-перше, лечу рейсом, який може бути відкликаний. По-друге, міністри сидять поруч пасажирів. Я бачу здивовані обличчя пасажирів, які нічого з цього не розуміють. Вони бачать, що важливі справи відбуваються у не дуже серйозний спосіб.  »

Примітки[ред.ред. код]

  1. Serwis PKW — Wybory 2010. [dostęp 21 czerwca 2010].
  2. Коморовський підтримав ідею Порошенка ввести миротворців на Донбас
  3. Історичний виступ президента Польщі Коморовського у ВР. Повний текст
  4. Коморовський розкритикував закон про УПА
  5. Коморовський попереджає: героїзація УПА загрожує діалогу Києва і Варшави
  6. Броніслав Коморовський отримав диплом почесного доктора Львівського університету
  7. В Польше может появиться институт Коморовского, который будет заниматься польско-украинскими отношениями
  8. Prezydent Komorowski we Lwowie. Spotka się z Poroszenką
  9. Указ Президента України від 16 грудня 2014 року № 935/2014 «Про нагородження Б. Коморовського орденом князя Ярослава Мудрого»
  10. Указ Президента України № 1057/2008 від 19 листопада 2008 року «Про нагородження державними нагородами України громадян іноземних держав»
  11. Указ Президента України № 924/2010 від 29 вересня 2010 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)
  12. Президент Польши Бронислав Коморовски и президент Украины Петро Порошенко осуществляют совместный официальный визит в Республику Молдова // Сайт Президента Молдовы (рос.)
  13. http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/113595

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Президенти Польщі
6 серпня 20107 червня 2015
Наступник:
Лех Качинський
Анджей Дуда