Саманта Павер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саманта Павер
англ. Samantha Jane Power
Саманта Павер
28-й Постійна представниця США в ООН
5 серпня 2013 — 20 січня 2017
Президент Барак Обама
Попередник Сьюзен Райс
Розмарі Ді Карло (в.о.)
Наступник Ніккі Гейлі
Народилася 21 вересня 1970(1970-09-21)[1][2][…] (50 років)
Лондон, Велика Британія
Відома як журналістка, дипломат, педагог, письменниця, правозахисниця
Місце роботи Carr Center for Human Rights Policyd, Гарвардський університет, Федеральний уряд США, US News & World Report, Бостон Глоуб, The Economist і The New Republic
Громадянство США США
Національність ірландці
Освіта Єльський коледжd, Lakeside High Schoold і Гарвардська школа права
Політична партія Демократична партія США
У шлюбі з Касс Санстейн
Діти 2
Релігія римо-католицизм
Нагороди

Сама́нта Джейн Па́вер (англ. Samantha Jane Power; нар. 21 вересня 1970(19700921), Дублін, Ірландія) — американська дипломатка, політологиня і журналістка ірландського походження. 28-й Посол США при ООН. Професорка Гарвардського університету й лауреатка Пулітцерівської премії 2003 за книгу «Проблема з пекла: Америка в століття геноциду», старша радниця Барака Обами з питань зовнішньої політики під час передвиборчої кампанії останнього. Журнал «Таймс» схарактеризував її так: «Павер — директорка-керівниця Центру прав людини ім. Карра в Гарварді — новий голос совісті для зовнішньополітичної еліти США». Павер увійшла до списку 100 найвпливовіших людей планети.[джерело?] Є Директором Ради національної безпеки США з міжнародних відносин.

Коли під час засідання Ради безпеки ООН Росія заявила, що референдум в Криму у березні 2014 року був законним, Павер підбігла до російського представника Віталія Чуркіна, накричала на нього і посіпала за плече, а на наступному засіданні заявила: «Злодій може вкрасти власність, але це не дає йому права володіти цією власністю».[4]

11 червня 2015 року під час візиту до Києва виступила в Жовтневому палаці, де українською мовою вигукнула гасло борців за незалежність України: «Україна понад усе!»

Ранні роки й освіта[ред. | ред. код]

Саманта Павер народилася в передмісті Дубліна Каслкноку в сім'ї лікарів Віри Делані та Джима Павера, який також грав на піаніно.[5][6] Росла в Ірландії, а 1979 року, коли їй виповнилося 9 років, вона залишила Каслкнок і почала навчання в Готстауні у приватній римсько-католицькій дівочій початковій школі Mount Anville Montessori,[7] того ж 1979 року разом з батьками іммігрувала в Піттсбург, США.[8]

Вчилася у Вищій школі Лейксайду в Атланті, штат Джорджія, де також займалася в спортивних командах з кросу та баскетболу. Закінчила Єльський університет (бакалавр мистецтв). Ступінь доктора юриспруденції отримала в Гарвардській школі права (1999). [9] В 1993 році, у віці 23 років, стала громадянкою США.

Кар'єра[ред. | ред. код]

З 1998 до 2002 року Павер працювала виконавчою директоркою Центру Карр з питань політики в галузі прав людини при Гарвардському університеті, де згодом вона працювала професором практики глобального лідерства та державної політики Анни Лінд.

У 2004–2008 роках Павер працювала старшою радницею з питань зовнішньої політики під час президентської кампанії Барака Обами[10].

2009 року президент Обама призначив її на посаду в Раді національної безпеки[11]

2013 року Обама призначив Павер постійним представником США при ООН.

4 лютого 2021 року президент США Джо Байден направив на розгляд Сенату Конгресу США кандидатуру Саманти Павер на посаду керівника Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  4. [1]
  5. Amb. Samantha Power’s father died of broken heart after she left for US. 
  6. Empathy is everything: A lesson from my mother, the doctor. 
  7. Sheehy, Clodagh (29 листопада, 2008). welcome: irishwoman who resigned is back on obama's team after labelling hillary a 'monster'. Evening Herald (Dublin). Процитовано 5 січня, 2017. 
  8. [2] Архівовано 2014-04-14 у Wayback Machine.
  9. U.S. Permanent Representative to the United Nations whitehouse.gov. 2015. Retrieved December 18, 2015
  10. ЧАС 100: Саманта Пауер. Time. Квітень 19, 2003. Процитовано Травень 23, 2010. 
  11. https://www.rollingstone.com/politics/story/13390609/campaign_08_the_radical_roots_of_barack_obama/4 "Радикальні корені Барака Обами"],Rolling Stone
  12. Номінація, надіслана Сенату. White House (en). Процитовано 2021-02-04. 

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]