Лех Качинський

	Лех Качинський; Lech Kaczyński
	Родовий герб Помян
	6-й Президент Польщі
23 грудня 2005 — 10 квітня 2010
Попередник:	Александр Квасневський
Наступник:	Броніслав Коморовський
	45-й Мер Варшави[pl]
18 листопада 2002 — 22 грудня 2005
Попередник:	Войцех Козак[pl]
Наступник:	Мирослав Кохальскій[pl] (в. о.)
	10-й Міністр юстиції та генеральний прокурор Польщі[pl]
12 червня 2000 — 4 липня 2001
Прем'єр-міністр:	Єжи Бузек
Попередник:	Єжи Бузек (в. о.)
Наступник:	Станіслав Іваницький[pl]
	3-й Голова Вищої контрольної палати Польщі[pl]
14 лютого 1992 — 8 червня 1995
Попередник:	Петро Ковнацький[pl] (в. о.)
Наступник:	Януш Войцеховський
Ім'я при народженні:	Lech Aleksander Kaczyński
Народження:	18 червня 1949; Варшава, Польська Народна Республіка
Смерть:	10 квітня 2010 (60 років); Смоленськ, Росія
Поховання:	Собор святих Станіслава і Вацлава :
Національність:	поляк
Країна:	Польща
Релігія:	католицтво
Освіта:	Варшавський університет
Партія:	«Право і справедливість»
Рід:	Качинські герба Помян[pl]
Батько:	Раймунд Качинський[pl]
Мати:	Ядвіга Качинська
Шлюб:	Марія Качинська
Діти:	Марта Качинська[pl]
Автограф:
	Медіафайли у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Роботи у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Качинський.

Лех Алекса́ндер Качи́нський (пол. Lech Aleksander Kaczyński, МФА: [ˈlɛx alɛkˈsandɛr kaˈt͡ʂɨj̃skʲi]; 18 червня 1949, Варшава, Польська Народна Республіка — 10 квітня 2010, Смоленськ, Росія) — польський політик, член партії «Право і справедливість», з 22 грудня 2005 — президент Польщі.

Біографія[ред. | ред. код]

Юність[ред. | ред. код]

Лех Качинський — Люблін, 2008

Народився 18 червня 1949 року у Варшаві в родині з патріотичними традиціями. Мама, Ядвіга Качинська, служила в «Шарих шерегах» (воєнізований підрозділ скаутингу Союзу польських гарцерів), батько (нині покійний) був солдатом Армії Крайової.

Школярем Лех знявся разом зі своїм братом-близнюком Ярославом у популярному польському дитячому фільмі-казці «Про тих двох, котрі вкрали місяць» (1962 рік).

Освіта, профспілкова діяльність[ред. | ред. код]

Вивчав право у Варшавському університеті. 1971 року переїхав до Сопота, щоб зайнятися науковою працею в Гданському університеті. Там же познайомився зі своєю майбутньою дружиною Марією. Кандидатську дисертацію з трудового права захистив 1980 року, а докторську — 10 років потому.

На шлях, що привів його в політику, Лех Качинський став, беручи участь у діяльності антикомуністичної опозиції.

1977 року почав співпрацювати з оперативним бюро Комітету захисту робітників («Biuro Interwencji Komitetu Obrony Robotnikow»). Через рік увійшов у контакт із Вільними профспілками. У серпні 1980 року став радником Гданського Міжзаводського страйкового комітету. Був делегатом 1-го загальнонаціонального з'їзду руху «Солідарність». У період дії воєнного стану був інтернований.

Після звільнення повернувся до профспілкової діяльності. Згодом почав відігравати дедалі помітнішу роль у «Солідарності». 1990 року став першим заступником голови профспілки. Коли лідер руху Лех Валенса пішов у велику політику, Лех Качинський брав участь в управлінні «Солідарністю».

Політична діяльність[ред. | ред. код]

На виборах 1989 року його обрано сенатором. Два роки потому став депутатом Сейму за списком Громадської угоди «Центр» (пол. «Porozumienie Obywatelskie Centrum»).

У червні 2000 року став міністром юстиції в кабінеті Єжи Бузека. Незабаром став найпопулярнішим членом уряду.

Восени 2002 року перемагає на виборах мера Варшави. Правління в столиці почав під гаслами ліквідації корупційних угруповань (так званої «варшавської системи»), що паразитували на місті, та відновлення порядку. Жителі польської столиці називають Леха Качинського «варшавським шерифом».

У березні 2005 року офіційно оголосив про намір висунути свою кандидатуру на президентських виборах. Є Почесним головою партії «Право і справедливість», яку очолює його брат-близнюк Ярослав Качинський.

Дружина Леха Качинського Марія — економіст за професією. Жили разом із дочкою Мартою, її чоловіком Петром та двома внучками Евою (2003 р.н.) та Мартіною (2007 р.н.). Лех Качинський і його дружина відомі своєю любов'ю до тварин. Вони взяли з Варшавського притулку кота на прізвисько Рудольф.

Президентство[ред. | ред. код]

Після виборів 2005 року Польщею керували два Качинських: Лех — як президент та Ярослав — як прем'єр-міністр. Однак, з 2007 року він був змушений співпрацювати з Дональдом Туском, який був його суперником на президентських виборах. Він попросив Туска сформувати уряд після перемоги правоцентристської партії «Громадянська платформа» на виборах 2007 року.

Качинський часто критикував ліберальну економічну політику Туска і часто накладав вето на урядові закони^[1].

Загибель[ред. | ред. код]

Докладніше: Катастрофа Ту-154 в Смоленську та Список глав урядів і держав, які загинули в авіаційних катастрофах

10 квітня 2010 року загинув у авіакатастрофі біля Смоленська (Росія) під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині.^[2] На борту літака, окрім президента і його дружини, були голова Національного банку Польщі Славомир Скшипек, начальник генштабу Війська польського Франтішек Гонгора, голова Бюро національної безпеки Польщі Александр Щигло, голова адміністрації президента Владислав Стасяк, віце-спікер Сейму Єжи Шмайдзінський, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, останній президент республіки у вигнанні Ришард Кочаровський^[3], керівник Інституту Національної пам'яті Януш Куртика і низка інших високих посадовців. Вся Польща оплакувала загибель.

Поховання[ред. | ред. код]

Докладніше: Похорон Леха і Марії Качинських

Поховали Леха Качинського разом із дружиною Марією 18 квітня 2010 р. (неділя) у Катедральному соборі на території королівського замку Вавель у Кракові. Жалобна церемонія в Кракові зібрала понад 150 тис. людей на площі Ринек, в церемонії планували взяти участь 70 іноземних делегацій, проте через закриття повітряного простору через виверження вулкана Ейяф'ятлайокютль змогли взяти участь лише 18, які дісталися наземним транспортом. З української сторони були присутні Віктор Янукович, Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Костянтин Грищенко.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня (6 грудня 2007 р.)^[4]
Національний герой Грузії (10 квітня 2010 р., посмертно)

Почесні звання[ред. | ред. код]

15 квітня 2010 року Леху Качинському було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Варшава» (посмертно).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Польща[ред. | ред. код]

16 квітня 2010 року в місті Сопот на честь загиблого подружжя Качинських був названий Парк Качинських.
28 квітня 2010 року в місті Гдиня на честь загиблого подружжя Качинських був названий Парк Качинських.
Також на честь загиблого подружжя Качинських названа Вулиця Качинських у місті Ольштин.
У ряді міст Польщі є Вулиця Леха Качинського. Зокрема у таких містах як Лодзь, Кельці, Вісла, Сейни.

Україна[ред. | ред. код]

У 2010 році у місті Хмельницький з'явилася вулиця Леха Качинського.
У 2010 році у місті Одеса з'явилася вулиця Леха Качинського.
у 2016 році в місті Житомир з'явилась вулиця Леха Качинського.
у 2016 році в місті Буча з'явилась вулиця Леха Качинського.
У 2022 році у місті Золочів Львівської області вулицю Красова перейменували на вулицю Леха Качинського.

Грузія[ред. | ред. код]

У 2010 році у місті Тбілісі з'явилася Вулиця Леха Качинського.
У 2010 році у місті Батумі з'явилася Вулиця Леха і Марії Качинських.

Литва[ред. | ред. код]

У 2010 році у місті Вільнюс з'явилася Вулиця Леха Качинського.

Габон[ред. | ред. код]

У 2010 році у місті Ембасо з'явився Шпиталь імені Марії і Леха Качинських.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Політичний портрет Леха Качинського
↑ Під Смоленськом розбився літак Президента Польщі — у катастрофі ніхто не вижив. Архів оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 10 квітня 2010.
↑ Президент Польши Лех Качинський погиб в авиакатастрофе. Архів оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 10 квітня 2010.
↑ Указ Президента України Про нагородження Л. Качинського орденом князя Ярослава Мудрого

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

Під час авіакатастрофи під Смоленськом загинув президент Польщі Лех Качинський

Вбити Президента Польщі Качинського наказав Путін. Журналістське розслідування [Архівовано 9 вересня 2010 у Wayback Machine.]. Громадський спротив України.

Література та джерела[ред. | ред. код]

Є. Беднарек. Качинський Лех Александр // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.323 ISBN 978-966-611-818-2

Попередник:	Президенти Польщі 23 грудня 2005 — 10 квітня 2010	Наступник:
Александр Квасневський	Президенти Польщі 23 грудня 2005 — 10 квітня 2010	Броніслав Коморовський

[1] Політичний портрет Леха Качинського

[2] Під Смоленськом розбився літак Президента Польщі — у катастрофі ніхто не вижив. Архів оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 10 квітня 2010.

[3] Президент Польши Лех Качинський погиб в авиакатастрофе. Архів оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 10 квітня 2010.

[4] Указ Президента України Про нагородження Л. Качинського орденом князя Ярослава Мудрого

[1]

[2]

[3]

[4]