Перейти до вмісту

Лех Качинський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лех Качинський
Lech Kaczyński
Лех Качинський
Лех Качинський
Лех Качинський
Родовий герб Помян
Прапор
Прапор
 6-й Президент Польщі
23 грудня 2005 — 10 квітня 2010
Попередник: Александр Квасневський
Наступник: Броніслав Коморовський
Прапор
Прапор
 45-й Мер Варшави[pl]
18 листопада 2002 — 22 грудня 2005
Попередник: Войцех Козак[pl]
Наступник: Мирослав Кохальскій[pl] (в. о.)
Прапор
Прапор
 10-й Міністр юстиції та генеральний прокурор Польщі[pl]
12 червня 2000 — 4 липня 2001
Прем'єр-міністр: Єжи Бузек
Попередник: Єжи Бузек (в. о.)
Наступник: Станіслав Іваницький[pl]
Прапор
Прапор
 3-й Голова Вищої контрольної палати Польщі[pl]
14 лютого 1992 — 8 червня 1995
Попередник: Петро Ковнацький[pl] (в. о.)
Наступник: Януш Войцеховський
 
Ім'я при народженні: Lech Aleksander Kaczyński
Народження: 18 червня 1949(1949-06-18)
Варшава, Польська Народна Республіка
Смерть: 10 квітня 2010(2010-04-10) (60 років)
Смоленськ, Росія
Причина смерті: авіакатастрофа Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Собор святих Станіслава і Вацлава
Національність: поляк
Країна: Польща Польща
Релігія: католицтво
Освіта: Варшавський університет
Ступінь: доктор габілітований[1] (1 січня 1990)
Партія: «Право і справедливість»
Рід: Качинські герба Помян[pl]
Батько: Раймунд Качинський[pl]
Мати: Ядвіга Качинська
Шлюб: Марія Качинська
Діти: Марта Качинська[pl]
Автограф:
Нагороди:
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Орден Білого Орла (Польща)
Орден Білого Орла (Польща)
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Орден Національного героя
Орден Національного героя
Орден Перемоги імені Святого Георгія
Орден Перемоги імені Святого Георгія
Кавалер Великого Хреста ордена Білого лева
Кавалер Великого Хреста ордена Білого лева
Орден Подвійного білого хреста
Орден Подвійного білого хреста
Орден Гейдара Алієва
Орден Гейдара Алієва
Орден Заслуг (Угорщина)
Орден Заслуг (Угорщина)
Мальтійський Національний орден Заслуг
Мальтійський Національний орден Заслуг
Кавалер Великий ланцюга ордена Інфанта дона Енріке
Кавалер Великий ланцюга ордена Інфанта дона Енріке
Орден короля Абдель-Азіза
Великий Орден Короля Томислава зі стрічкою та Великою Даницею
Великий Орден Короля Томислава зі стрічкою та Великою Даницею
Кавалер ланцюга ордена Зірки Румунії

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Качинський.

Лех Алекса́ндер Качи́нський (пол. Lech Aleksander Kaczyński, МФА: [ˈlɛx alɛkˈsandɛr kaˈt͡ʂɨj̃skʲi]; 18 червня 1949, Варшава, Польська Народна Республіка — 10 квітня 2010, Смоленськ, Росія) — польський політик та державний діяч, член партії «Право і справедливість», з 22 грудня 2005 по 10 квітня 2010 — шостий президент Польщі. Мер Варшави (18 листопада 2002 — 22 грудня 2005). Брат Ярослава Качинського.

Біографія

[ред. | ред. код]

Юність

[ред. | ред. код]
Лех Качинський — Люблін, 2008

Народився 18 червня 1949 року у Варшаві в родині з патріотичними традиціями. Мама, Ядвіга Качинська, служила в «Шарих шерегах» (воєнізований підрозділ скаутингу Союзу польських гарцерів), батько (нині покійний) був солдатом Армії Крайової.

Школярем Лех знявся разом зі своїм братом-близнюком Ярославом у популярному польському дитячому фільмі-казці «Про тих двох, котрі вкрали місяць» (1962 рік).

Освіта, профспілкова діяльність

[ред. | ред. код]

Вивчав право у Варшавському університеті. 1971 року переїхав до Сопота, щоб зайнятися науковою працею в Гданському університеті. Там же познайомився зі своєю майбутньою дружиною Марією. Кандидатську дисертацію з трудового права захистив 1980 року, а докторську — 10 років потому.

На шлях, що привів його в політику, Лех Качинський став, беручи участь у діяльності антикомуністичної опозиції.

1977 року почав співпрацювати з оперативним бюро Комітету захисту робітників («Biuro Interwencji Komitetu Obrony Robotnikow»). Через рік увійшов у контакт із Вільними профспілками. У серпні 1980 року став радником Гданського Міжзаводського страйкового комітету. Був делегатом 1-го загальнонаціонального з'їзду руху «Солідарність». У період дії воєнного стану був інтернований.

Після звільнення повернувся до профспілкової діяльності. Згодом почав відігравати дедалі помітнішу роль у «Солідарності». 1990 року став першим заступником голови профспілки. Коли лідер руху Лех Валенса пішов у велику політику, Лех Качинський брав участь в управлінні «Солідарністю».

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

На виборах 1989 року його обрано сенатором. Два роки потому став депутатом Сейму за списком Громадської угоди «Центр» (пол. «Porozumienie Obywatelskie Centrum»).

У червні 2000 року став міністром юстиції в кабінеті Єжи Бузека. Незабаром став найпопулярнішим членом уряду.

Восени 2002 року перемагає на виборах мера Варшави. Правління в столиці почав під гаслами ліквідації корупційних угруповань (так званої «варшавської системи»), що паразитували на місті, та відновлення порядку. Жителі польської столиці називають Леха Качинського «варшавським шерифом».

У березні 2005 року офіційно оголосив про намір висунути свою кандидатуру на президентських виборах. Є Почесним головою партії «Право і справедливість», яку очолює його брат-близнюк Ярослав Качинський.

Дружина Леха Качинського Марія — економіст за професією. Жили разом із дочкою Мартою, її чоловіком Петром та двома внучками Евою (2003 р.н.) та Мартіною (2007 р.н.). Лех Качинський і його дружина відомі своєю любов'ю до тварин. Вони взяли з Варшавського притулку кота на прізвисько Рудольф.

Президентство

[ред. | ред. код]

Після виборів 2005 року Польщею керували два Качинських: Лех — як президент та Ярослав — як прем'єр-міністр. Однак, з 2007 року він був змушений співпрацювати з Дональдом Туском, який був його суперником на президентських виборах. Він попросив Туска сформувати уряд після перемоги правоцентристської партії «Громадянська платформа» на виборах 2007 року.

Качинський часто критикував ліберальну економічну політику Туска і часто накладав вето на урядові закони[2].

Загибель

[ред. | ред. код]
Докладніше: Катастрофа Ту-154 в Смоленську та Список глав урядів і держав, які загинули в авіаційних катастрофах

10 квітня 2010 року загинув у авіакатастрофі біля Смоленська під час візиту для вшанування пам'яті польських офіцерів-жертв розстрілів НКВС у Катині.[3] З’явилися різні конспірологічні теорії щодо катастрофи, пропаговані лідерами «Права і Справедливості» Ярославом Качинським та його заступником Антонієм Мацеревичем, які припускали, що катастрофа могла бути політичним убивством, а авіакатастрофа — результатом терористичного акту.[4][5][6][7] Підтвердження такої тези не знайшли ні російські,[8] ні польські розслідування.[9] На борту літака, окрім президента і його дружини, були голова Національного банку Польщі Славомир Скшипек, начальник генштабу Війська польського Франтішек Гонгора, голова Бюро національної безпеки Польщі Александр Щигло, голова адміністрації президента Владислав Стасяк, віце-спікер Сейму Єжи Шмайдзінський, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, останній президент республіки у вигнанні Ришард Кочаровський[10], керівник Інституту Національної пам'яті Януш Куртика і низка інших високих посадовців.

Поховання

[ред. | ред. код]
Докладніше: Похорон Леха і Марії Качинських

Поховали Леха Качинського разом із дружиною Марією 18 квітня 2010 р. (неділя) у Катедральному соборі на території королівського замку Вавель у Кракові. Жалобна церемонія в Кракові зібрала понад 150 тис. людей на площі Ринек, в церемонії планували взяти участь 70 іноземних делегацій, проте через закриття повітряного простору через виверження вулкана Ейяф'ятлайокютль змогли взяти участь лише 18, які дісталися наземним транспортом. З української сторони були присутні Віктор Янукович, Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Костянтин Грищенко.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Почесні звання

[ред. | ред. код]
  • 15 квітня 2010 року Леху Качинському було надано звання «Почесний громадянин міста Варшава» (посмертно).

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Докладніше: Вулиця Леха Качинського

Польща

[ред. | ред. код]
  • 16 квітня 2010 року в місті Сопот на честь загиблого подружжя Качинських був названий Парк Качинських.
  • 28 квітня 2010 року в місті Гдиня на честь загиблого подружжя Качинських був названий Парк Качинських.
  • Також на честь загиблого подружжя Качинських названа Вулиця Качинських у місті Ольштин.
  • У ряді міст Польщі є Вулиця Леха Качинського. Зокрема у таких містах як Лодзь, Кельці, Вісла, Сейни.

Україна

[ред. | ред. код]

Грузія

[ред. | ред. код]
  • У 2010 році у місті Тбілісі з'явилася Вулиця Леха Качинського.
  • У 2010 році у місті Батумі з'явилася Вулиця Леха і Марії Качинських.

Литва

[ред. | ред. код]
  • У 2010 році у місті Вільнюс з'явилася Вулиця Леха Качинського.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Nauka Polska
  2. ↑ Політичний портрет Леха Качинського
  3. ↑ Під Смоленськом розбився літак Президента Польщі — у катастрофі ніхто не вижив. Архів оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 10 квітня 2010.
  4. ↑ Matthew Day. Smolensk air disaster 'was caused by mystery explosion’. „The Telegraph”, 10 kwietnia 2014. Telegraph Media Group. [dostęp 2019-04-25]. 
  5. ↑ Easton, Adam (26 października 2015). Poland returns to conservative roots with Law and Justice win. BBC News. Процитовано 25 квітня 2019.
  6. ↑ Ojewska, Natalia (10 kwietnia 2013). Poland polarised on plane crash anniversary. Al Jazeera. Процитовано 25 квітня 2019.
  7. ↑ Poland accuses Russia of ‘terrorism’ over 2010 jet crash. France 24. Процитовано 14 березня 2016.
  8. ↑ Окончательный отчет Технической комиссии МАК по расследованию катастрофы самолета Ту-154М № 101 Республики Польша, произошедшей 10 апреля 2010 года в районе аэродрома Смоленск «Северный» (PDF) (рос.). mak.ru. 12 січня 2011. Процитовано 13 січня 2011.
  9. ↑ Raport końcowy w sprawie ustalenia okoliczności i przyczyn katastrofy samolotu TU-154M Nr 101 pod Smoleńskiem. komisja.smolensk.gov.pl. 27 липня 2011. с. 11, 17, 27, 174, 175, 318, 319. Процитовано 5 липня 2012.
  10. ↑ Президент Польши Лех Качинський погиб в авиакатастрофе. Архів оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 10 квітня 2010.
  11. ↑ Указ Президента України Про нагородження Л. Качинського орденом князя Ярослава Мудрого
  12. ↑ В Одесі відкрили Меморіальну дошку Леху Качинському (фото). УНІАН. 29 травня 2010. Процитовано 31 березня 2024.
  13. ↑ У Житомирі відкрили дошку Леху Качинському. Житомирська міська рада. 20 травня 2017. Процитовано 31 березня 2024.
  14. ↑ Про перейменування існуючої вулиці в місті Буча Київської області | Офіційний сайт Бучанської міської ради. www.bucha-rada.gov.ua. Процитовано 14 вересня 2023.
  15. ↑ Боденчук, Богдан; Бончук, Наталія (14 вересня 2023). Фотопроєкт «Неймовірна»: у Тернополі презентували виставку про прикордонниць. Суспільне Тернопіль. Архів оригіналу за 2 жовтня 2023. Процитовано 8 лютого 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:

Література та джерела

[ред. | ред. код]
  • Є. Беднарек. Качинський Лех Александр // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.323 ISBN 978-966-611-818-2
Попередник: Президенти Польщі
23 грудня 2005 — 10 квітня 2010 		Наступник:
Александр Квасневський
Броніслав Коморовський
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лех_Качинський&oldid=45069688