Едвард Фіцджеральд, 7-й герцог Лейнстер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едвард Фіцджеральд, 7-й герцог Лейнстер
Ім'я при народженні англ. Edward FitzGerald
Народився 6 травня 1892(1892-05-06)[1]
Помер 8 березня 1976(1976-03-08)[1] (83 роки)
·отруєння
Країна  Сполучене Королівство
 Велика Британія
Діяльність політик
Alma mater Ітонський коледж
Знання мов англійська
Титул Герцог Лейнстер
Рід Фіцджеральди, династія
Батько Джеральд Фіцджеральд, 5-й герцог Лейнстер
Мати Lady Hermione Duncombed[1]
Брати, сестри Моріс Фіцджеральд, 6-й герцог Лейнстер
У шлюбі з May Etheridged, Agnes Raffaelle Kennedyd, Denise Ormed і Vivienne Irene Feltond
Діти Джеральд Фіцджеральд, 8-й герцог Лейнстер[1] і Adrian FitzGeraldd[1]

Герб герцогів Лейнстер.

Едвард Фітцджеральд (англ. Edward FitzGerald, 7th Duke of Leinster; 6 травня 1892 — 8 березня 1976) — VII герцог Лейнстер, лорд, барон, граф, пер Ірландії. Відомий як лорд Едвард Фіцджеральд.

Життєпис[ред. | ред. код]

Едвард ФітцДжеральд був наймолодшим з трьох синів Джеральда Фіцджеральда — V герцога Лейнстер та його дружини леді Герміони Данкомб.

Титули та володіння він успадкував у 1922 році після смерті свого старшого брата — Моріса Фіцджеральда — VI герцога Лейнстер, що був психічно хворим і лікувався в психіатричній лікарні і ніколи не одружувався. На час коли він успадкував всі титули предків всі маєтки і землі герцогів Лейнстер вже були продані за борги опікунами. Едвард був затятим гравцем і картярем, ще до вступу в права він заклав всі будинки і титули. які ще лишалися у герцогів Лейнстер в Ірландії, в графстві Кілдер, не чекаючи, коли він отримає спадок. Він вирішив жити в Англії, решта його маєтків лишилися в розпорядженні управителя бенефіціара — сера Гаррі Меллабі-Ділі — І баронета.

У 1936 році він був притягнутий до суду за борги у справі про банкротство. У 1928 році він їздив до З'єднаних Стейтів Америки з надією знайти багату наречену, одружитись і віддати величезні борги. Але марно. Багатих наречених знайти було не так просто. Його спадкоємці відмовились від титулу герцога Лейнстер. Решту свого життя він провів в забутому Богом і людьми селищі Пімліко — в глушині. Помер, покінчивши життя самогубством, прийнявши смертельну дозу фенобарбіталу.

Родина[ред. | ред. код]

Едвард Фіцджеральд був одружений 4 рази. Його дружини:

  • Мей Хуаніта Етерідж (4 серпня 1892 — 11 лютого 1935) — дівчина на прізвисько «Дівчина Рожевої Піжами». З нею він одружився в Лондоні 12 червня 1913 року. Дочка Джессі Едварда Етеріджа — продавця та його дружини Терези Грейс Гарріетт Ен Саммерелл. Едвард розлучився з нею в 1922 році, за умови, що герцог буде виплачувати їй $ 50 на тиждень і що вона буде жити окремо і не буде спілкуватися з їх сином. Суд щодо розлучення тягнувся дуже довго. Юрилично вони розлучилися тільки в 1930 році. Після розлучення вона взяла ім'я Мей Мюррей. У 1935 році вона покінчила життя самогубством прийнявши смертельну дозу снодійного. У них була одна дитина — син — Джеральд Фітцджеральд, VIII герцог Лейнстер (27 травня 1914 — 3 грудня 2004).
  • Агнеса Рафель Ван Нек (14 грудня 1902 — 28 грудня 1993, Лондон) — американська світська леді, колишня дружина Клер Ван Нека, єдина дочка Роберта Девідсона Кеннеді та його першої дружини Мей Наттінг. Едвард та Агнеса одружились в Лондоні 1 грудня 1932 року, розлучились в 1946 році після кількох років життя в Шотландії. Едвард сказав з цього приводу: «Вона сказала, що не може жити серед овець і озер, я зрозумів, що це справді так…»
  • Джессі Вессель — колишня актриса і музика, відома професійно як Деніс Орм (1884—1960). Дівоче прізвище Джессі Смітер. Вона була колишньою дружиною датського дипломата Теодора Вільяма Весселя, колишньою дружиною ІІІ барона Чарстон, була дочкою бармена Альфреда Смітера. Едвард одружився з нею 11 березня 1946 року. Герцогиня була бабусею Ага Хана IV. Від цього шлюбу герцог Лейнстер мав сім пасинків.
  • Вів'єн Айрін Коннер (19 лютого 1920 — Брайтон, Сассекс, 1992) — офіціантка, колишня дружина Джорджа Вільяма Коннера, дочка Томаса Фелтона. Едвард одружився з нею в 1965 році. Від цього шлюбу герцог мав пасинка — Тоні Коннера.

Герцог мав позашлюбного сина Айвонна Денісона Персі Пробіна (пізніше він був відомий як Айвонн Фітцджеральд) від дочки полковника Дж. Персі Пробіна.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Co Kildare Electronic History». County Kildare Library. Retrieved 24 August 2013.
  • «Heiress Hunt Is Told by Duke of Leinster», The New York Times, 15 October 1936
  • «The Duke of Leinster». The Daily Telegraph. 12 July 2004. Retrieved 6 October 2012. Obituary for the 8th Duke of Leinster, Edward FitzGerald's son
  • Scriven, Marcus (2009). Splendour and Squalor. Atlantic Books.
  • Edward FitzGerald, 7th Duke of Leinster — website ThePeerage.com
  • «Divorced Duchess Dies in Bungalow», The New York Times, 13 February 1935
  • «Leinster Sues Wife in Edinburgh Court», The New York Times, 6 January 1926
  • «Divorce from Actress for Duke of Leinster», The New York Times, 29 June 1930
  • «Modern Fairy Story Ends in Tragedy», The Australian Women's Weekly, 29 June 1930
  • The 7th Duke, however, claimed, in a letter, that his only legitimate son was the result of an affair between May Etheridge and «a Jewish moneylender called Witkowski». See http://www.scotsman.com/news/dna-test-the-latest-twist-in-aristocratic-tale-of-a-cowboy-a-gambler-and-a-web-of-deceit-1-833625 [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • «One Thing and Another», The New York Times, 12 December 1943
  • Suzy Knickerbocker, «Duke and Duchesses and Their Bankruptcies», St. Petersburg Times, 1 January 1968