Pending

Единбург-Веверлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Единбург-Веверлі
Зображення
Зображення інтер'єру
Названо на честь Waverley Novelsd
Країна  Велика Британія
Адміністративна одиниця Единбург
Асоційований виборчий округ Edinburgh East and Musselburghd
Історичне графство Мідлотіан[d]
Місце розташування Единбург
Власник Network Rail
Оператор Network Rail
Дата офіційного відкриття 1840
Сусідня станція Haymarket railway stationd, Brunstane railway stationd і Musselburgh railway stationd
Обслуговується маршрутом Caledonian Sleeperd[1]
Залізнична лінія East Coast Main Lined, Glasgow to Edinburgh via Falkirk Lined і Единбург–Абердінd
Розташований на лінійному об'єкті East Coast Main Line, Edinburgh Waverley Station Aread[2], East Coast (Northern) Line (Edinburgh to Aberdeen), Edinburgh Waverley Station Aread[2] і Edinburgh and Glasgow Main Line, Edinburgh Waverley Station Aread[2]
Кількість колій обслуговування 20
Статус спадщини реєстрова споруда категорії "A"d[3]
Стан використання використовується[d][4]
Географічний код Великої Британії NT257738
Мапа
Офіційний сайт​(англ.)
CMNS: Единбург-Веверлі у Вікісховищі

Координати: 55°57′07″ пн. ш. 3°11′20″ зх. д. / 55.952000000027773297° пн. ш. 3.189000000028° зх. д. / 55.952000000027773297; -3.189000000028

Веверлі (англ. Edinburgh Waverley railway station) — найбільша залізнична станція шотландської столиці Единбург. Станція має площу 10 000 м² у центрі міста і є другою за величиною залізничною станцією Великої Британії, поступаючись лише лондонському вокзалу Ватерлоо. За пасажиропотоком (понад 16 млн пасажирів на рік) Веверлі є другою у Шотландії після Глазго-Сентрал.

Розташування

[ред. | ред. код]

Розташована у низині між середньовічним Старим містом та Новим містом XVIII століття. Над вокзалом споруджено сталевий Північний міст, а міст Веверлі є одним із головних входів у вокзал.

Історія

[ред. | ред. код]
Вид на станцію монумент Скотта

Раніше на місці вокзалу знаходилося озеро Нор-Лох, яке зі зростанням населення міста перетворилося на смердючий водосток. Зростаючому місту був потрібен новий простір, і через топографічні труднощі розширення меж — Единбург розташований між скелями — було прийнято рішення осушити озеро, яке виконали в 1820. Більшість отриманої території була зайнята під парк Принцес-cтріт.

З розвитком залізничного сполучення у Великій Британії, в осушеній долині в 1840-х влаштувалися три залізничні компанії. Загальна назва Веверлі закріпилася за станціями близько 1854 завдяки серії романів «Веверлі» шотландця Вальтера Скотта.

У 1868 році компанія North British Railway скупила станції конкурентів і потім знесла їх. На їх місці було збудовано вокзал у вікторіанському стилі, який було розширено наприкінці XIX століття.

У 1902 році поруч з вокзалом збудовано розкішний North British Hotel (нині готель Balmoral) для подорожуючих через Единбург. Вокзал використовували свого часу компанії North British Railway, LNER, British Rail, Railtrack і в даний момент Network Rail.

Веверлі був і залишається до цього дня основною залізничною станцією міста. У 1870-1965 в Единбурзі була ще одна велика станція Принцес-стріт, проте вона була не настільки значуща, як Веверлі.

Напрямки

[ред. | ред. код]

Знаходиться на перетині East Coast Main Line та единбурзького відгалуження West Coast Main Line. Курсують прямі поїзди до Борнмут і Манчестер. Також можна дістатися практично до будь-якого населеного пункту Шотландії, а саме є сполучення зі станціями Глазго — Глазго-Сентрал та Квін-стріт.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Category:Railway stations served by Caledonian Sleeper
  2. ↑ а б в Railway Codes and Other Data: A (Hopefully) Comprehensive Listing / P. Deaves
  3. ↑ Historic Environment Scotland ID
  4. ↑ https://dataportal.orr.gov.uk/media/2150/station-usage-2021-22-statistical-release.pdf
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Единбург-Веверлі&oldid=43405687