Глазго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Глазго
англ. Glasgow
скотс. Glesga
шотл. гел. Glaschu
Герб
Герб
Глазго

Координати 55°52′12″ пн. ш. 4°16′12″ зх. д. / 55.87000° пн. ш. 4.27000° зх. д. / 55.87000; -4.27000Координати: 55°52′12″ пн. ш. 4°16′12″ зх. д. / 55.87000° пн. ш. 4.27000° зх. д. / 55.87000; -4.27000 (Я)

Країна Велика Британія Велика Британія
Регіон Шотландія
Область Глазго
Лорд-мер Боб Вінтер
Площа 175,5 км²
Населення 580 690[1]  (2006)
Агломерація 1 750 000[1]
Часовий пояс UTC+0, влітку UTC+1
Телефонний код 0141
Поштові індекси G1-G80
Автомобільний код SA-SJ
Офіційний сайт http://www.glasgow.gov.uk/
Глазго (Шотландія)
Глазго
Глазго

Гла́зго (англ. Glasgow МФА: [ˈɡlaz.ɡo], скотс. Glesga, шотл. гел. Glaschu) — місто на заході Шотландії, на берегах річки Клайд. Адміністративний центр області Глазго.

Історія[ред.ред. код]

Заснування[ред.ред. код]

Археологічні знахідки свідчать про те, що перші поселення в долині річки Клайд з'явилися ще в часи неоліту. Пізніше територію сучасного Глазго населяли племена кельтів. У 142144 роках римляни, спорудили у Шотландії так звану стіну Антонія, з метою захистити бриттів від набігів північних племен. [2] Руїни валу збереглися на околиці Глазго досі. [3] Заснування міста приписується християнському місіонерові святому Мунго. Згідно з легендою, в 543 році він заснував монастир на березі ріки Молендінар, там, де тепер розташований Кафедральний собор святого Мунго. Легенда була записана близько 1185 року монахом-аріографом Жосленом з Фернесса і не підтверджена більш ніякими джерелами, проте традиційно Святий Мунго вважається покровителем Глазго, а його зображення присутнє на гербі міста. [4]

Собор святого Мунго

Етимологія[ред.ред. код]

За часів завоювання Британії римлянами поселення на місці Глазго іменувалося Cathures. Вважається, що сучасна назва Глазго сходить корінням до бриттських мов і означає «зелена лощина» (від злиття кумбрійських слів glas і cau). Перші форми цієї назви — Glasgu (згадується в 1136 році) і Glesgu (після 1175 року). [5] Менш обґрунтована, але популярна версія, що назву місту дав сам Святий Мунго, назвавши засновану ним общину glas gu, тобто «славна сім'я». [6]

Середні віки[ред.ред. код]

До кінця XII століття Глазго став важливим релігійним центром регіону, а його населення становило 1,5 тисячі осіб.[7] В 1136 році в присутності короля Давида I відбулося освячення кафедрального собору, зведеного на місці церкви Святого Мунго. Після пожежі собор був заново відбудований і освячений в 1197 році, а в подальші два століття реконструйований. [8] Між 1175 і 1178 роками король Вільгельм I Лев дарував єпархії Глазго статус міста з самоврядуванням[9]. Право вести торгівлю сприяло розвитку міста, особливо після того, як приблизно з 1190 року в його межах почав проводитися щорічний літній ярмарок, що привертав сюди торговців і ремісників. [10] Традиція проводити ярмарок в кінці липня зберігається досі. [11] В 1451 році указом папи Миколая V був заснований університет Глазго, що забезпечило місту статус не тільки релігійного, але й освітнього центру.[12] В 1492 році єпархія Глазго отримала права архієпископства. [7] Попри це, економіка Глазго в часи Середньовіччя була розвинена слабкіше в порівнянні з містами на східному узбережжі Шотландії, географічне положення яких полегшувало торгові стосунки з країнами Європи. Торгівля велася переважно з довколишніми містами та островами. [9]

Глазго в XIV — XVIII століттях[ред.ред. код]

У 1560 році рішенням Парламенту країна відкинула католицизм та прийняла протестантизм, точніше його пресвітеріанську гілку. В цілому, рух Реформації надав великий вплив Глазго, де була сильна церковна влада. У 1611 році Яків I дарував Глазго статус королівського міста, що означало безпосереднє підпорядкування міста короні. У листопаді 1638 року — незабаром після ухвалення Національного ковенанту — в кафедральному соборі Глазго була зібрана генеральна асамблея, що виступила проти політики короля Карла І зі зміни правил пресвітеріанського богослужіння. В результаті в Шотландії відбулися озброєні конфлікти — спочатку єпископські війни, а потім, в 16441647 роках, громадянська війна між ковенантерами та роялістами. На щастя, ці конфлікти практично не торкнулися міста. [13] В 1650 році, незабаром після поразки шотландців в битві при Данбарі, в Глазго зупинявся Олівер Кромвель. [14]

Річка Клайд

Впродовж XVI століття Глазго як і раніше був невеликим провінційним містом. Розташування на березі ріки не сприяло розвитку торгівлі внаслідок її мілководдя. У 1557 році внесок Глазго в суму податків, що стягувався з міст Шотландії, становив всього 2 % (що було дуже мале в порівнянні з 25 % внеском Единбурга). Жителі міста займалися в основному різними ремеслами — ткацтвом, дубленням шкір, виробництвом меблів, гончарством тощо. Зростання економіки почалося після об'єднання Англії та Шотландії під владою короля Якова I в 1603 році. [13] Бурхливому розвитку не перешкодили ані епідемія чуми 1647 року, ані пожежі 1652 і 1677 років (під час першої була спалена майже третина міста). [15] До середини XVII століття Глазго посунув сусідній Перт з четвертого місця за обсягом торгівлі в країні, а в 1670 році, обігнавши Данді та Абердин, поступався лише столиці Шотландії — Единбурга.

Башта — частина будівлі муніципалітету

Економічному зростанню сприяло безліч чинників. Зовнішня торгівля почала розвиватися після того, як в 1668 році в селі Ньюарк (сучасна назва — Порт-Глазго), де гирло річки було ширше, за ініціативою міської ради був побудований порт для обслуговування потреб купців Глазго. З 1674 року, з прибуттям в порт першого вантажу тютюну, почалася трансатлантична торгівля. [14] В колонії у свою чергу відправлялися кораблі з вугіллям, тканинами та іншими товарами. У той же період почалося зростання індустрії:

  • 1667 — відкрилися миловарні та цукрово-рафінадна фабрика;
  • 16801730 — було налагоджено паперове, скляне та цегляне виробництво;
  • 1711 — в Гріноці почала функціювати перша верф, яка обслуговувала Глазго та довколишні міста;
  • 1736 — відкрилися фабрики з виробництва пресованого тютюну, ткацька та металургійна фабрики;
  • 1740 — запрацювали фарбувальні майстерні.

Змінювалася й зовнішність міста. Після спустошливих пожеж влада заборонила використання деревини, тому з тих пір будинки зводилися тільки з каміння та за єдиним зразком. [16] В 1636 році було побудовано будівлю муніципалітету, в 1649 і 1661 роках відкриті відповідно шпиталь Хатчесона та бібліотека при університеті Глазго. Перша міська газета — Glasgow Courant — почала друкуватися з 1715 року. Даніель Дефо, що побував в Глазго в 1723 році, залишив опис міста в книзі «Подорож по всьому острову Великобританія»:

Поза всяким сумнівом, Глазго — прекрасне місто. Головні вулиці хороші та просторі, а забудовані краще, ніж де б то не було. Всі будівлі — кам'яні та зазвичай поєднуються одна з одною як заввишки, так і зовнішністю фасадів. Їх нижні поверхи зазвичай спираються на квадратні доричні колони, а не на круглі стовпи, що додає як міцності, так і краси будівлям. Зведення між ними ведуть в лавки. Одним словом, це найчистіше, красиве та краще всього влаштоване місто Британії, за винятком Лондона. [17]

До кінця XVIII століття найбільш квітучими галузями стали металургія, імпорт тютюну — до 47 мільйонів фунтів щорічно, [16] — і виробництво тканини (особливо Глазго відоме тонким батистом). [13] За півстоліття з 1755 року населення зросло втричі, склавши до 1801 року 77 тисяч осіб. З провінційного міста Глазго перетворилося на індустріальний центр регіону, а на початок XIX століття стало самим швидко зростаючим містом Великобританії. [16]

Глазго в XIX столітті[ред.ред. код]

У XIX столітті населення продовжувало зростати швидкими темпами, переважно за рахунок ірландських емігрантів. Майже третина з них осіла в селах на околицях Глазго та була зайнята в текстильній промисловості. Інші, заполонили нетрі, наймалися на фабрики і ферми. Наслідком збільшення емігрантів стали перенаселення та антисанітарія в бідних кварталах, що призводило до епідемій віспи, висипного тифу та холери. [18]

Географія[ред.ред. код]

Клімат[ред.ред. код]

Погода в Глазго формується під впливом теплих повітряних потоків з океану, де протікає тепла течія Гольфстрім. Тому температури в Глазго вищі, аніж в містах, що розташовані на тій же широті на континенті. Клімат відрізняється помірністю, проте погода достатньо мінлива. Зими теплі й вологі, літо — прохолодне (максимальна температура липня зазвичай не перевищує 20 °C). Для Глазго характерні західний вітер і підвищена (в порівнянні з іншими регіонами Шотландії) хмарність. [19] Найнижча температура (−15 °C) була зафіксована 15 лютого 1936 року [20] Найвища температура (45 °C) була зафіксована 31 липня 1900 року [20]

Клімат Глазго, 1981–2010
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 13,5 14,4 17,2 24,4 26,5 29,6 30,0 31,0 26,7 22,8 17,7 14,1 31,0
Середній максимум, °C 6,9 7,4 9,6 12,6 15,9 18,1 19,7 19,2 16,4 12,7 9,4 6,9 12,9
Середній мінімум, °C 1,8 1,8 3,0 4,8 7,3 10,1 12,0 11,7 9,7 6,7 4,0 1,7 6,2
Абсолютний мінімум, °C −14,8 −7,5 −8,3 −4,4 −1,1 1,5 3,9 2,2 −0,2 −3,5 −6,8 −14,5 −14,8
Кількість сонячних годин 37,6 66,9 98,6 134,5 180,1 158,9 154,3 146,8 114,9 85,2 54,0 33,1 1265,0
Кількість дощових днів 17,3 13,2 14,9 11,6 11,9 11,1 12,0 12,8 13,8 16,8 16,0 15,5
джерело: Met Office [21] та KNMI/Royal Dutch Meteorological Institute[22]

Населення[ред.ред. код]

Населення в 1960-их роках досягало 1,1 млн чоловік, але зараз скоротилося до 578 тис. осіб. Проте Глазго залишається найбільшим містом Шотландії. За даними перепису населення 2001 року чоловіки становлять 47,07 % населення, а жінки 52,93 %. Відсоток повнолітніх жителів, що не одружені, значно вищий, аніж у середньому по Шотландії, і становить 40,98 %. Відсоток жителів, що володіють гельською мовою, становить 0,94 %. [24]

Демографічні дані[ред.ред. код]

Динаміка чисельності населення Глазго в 17552001 роках. [25]
1755 1780 1801 1821 1891 1911 1921 1931 1939 1951 1961 1971 1981 1991 2001
23 500 [16] 42 000 [16] 77 000 [16] 147 000 [18] 783 000 784 000 1 034 000 1 088 000 1 088 000 1 079 000 1 055 000 897 000 881 000 681 000 629 501 [24]

Етнічний склад[ред.ред. код]

Приходська церква

Хоча, згідно з переписом, переважну більшість міського населення складають шотландці — 89,62 %, — Глазго можна назвати найбільш багатонаціональним містом Шотландії. Тут найвища в країні чисельність кольорового населення. Особливо велика пакистанська діаспора (половина від усіх пакистанців Шотландії — 15 тисяч осіб). Крім того, в Глазго проживає 4,11 % англійців, 1,59 % ірландців, 1,07 % уродженців країн Європи, 0,72 % індусів (чверть загальношотландської кількості), 0,67 % китайців, 0,31 % темношкірих, 0,17 % валлійців, 0,04 % вихідців з Бангладешу, а також нечисленні групи представників інших національностей. [26] [24]

Релігія[ред.ред. код]

Згідно з опитуванням, проведеним під час перепису населення, релігійні вірування в Глазго розподіляються таким чином. Дві третини населення вважають себе християнами, причому 31,5 % від загального числа — це прихильники церкви Шотландії, а 29,2 % — католики. Трохи менше чверті населення — атеїсти (22,7 %). Частки прихильників інших конфесій достатньо невеликі — це 3,1 % мусульман, 0,4 % сикхів, 0,2 % буддистів, 0,2 % юдеїв і 0,2 % індуїстів. [27]

У місті чотири християнські кафедральні собори (собор Святого Мунго, собор Святого Андрія, собор діви Марії та собор Святого Луки), 13 мечетей [28] (і зокрема найбільша в Шотландії), 7 синагог. Крім того є індуїстський храм, а в 2007 році був побудований храм для прихильників сикхізму. [29]

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Глазго складається з 21 адміністративного округу, від кожного з яких обирається 3 або 4 члени міської ради: [30]

1. Лінн
2. Ньюлендс (Олдберн)
3. Грейтер-Поллок
4. Крейтон
5. Гован
6. Поллокшилдс
7. Лангсайд
8. Саутсайд-Сентрал
9. Калтон
10. Андерстон (Сіті)
11. Хіллхед
12. Патрік-Вест
13. Гарскадден (Скотстаунхілл)
14. Драмчепел (Аннісленд)
15. Меріхілл (Келвін)
16. Канал
17. Спрінгберн
18. Іст-Сентр
19. Шеттлстон
20. Бейллістон
21. Норт-Іст

Вест-Енд[ред.ред. код]

Це космополітична частина міста є зосередженням модних кафе, барів, дорогих магазинів, клубів, ресторанів і готелів. [31] Головна вулиця — Байрс-Роуд. В межах Вест-Енду розташовані університет Глазго (його головна визначна пам'ятка), парк Келвінгроув, штаб-квартира телекомпанії ВВС Scotland, ботанічний сад, Шотландський виставковий центр, спортивна арена Келвін-Хол і декілька музеїв — галерея Келвінгроув, галерея Хантера та музей транспорту, який, втім, в 2009 році перемістився до гавані, в нову будівлю за проектом Захи Хадід. [32] У Вест-Енді влаштувалися більшість студентів міста. [33] Щорічно в червні його територія стає місцем проведення фестивалю Вест-Енд, найбільшої фестивальної події року. [34]

Іст-Енд[ред.ред. код]

Головними орієнтирами цієї старої частини міста є годинникова башта Трон-Стіпл і собор Святого Мунго. [35] На пагорбі поблизу від собору розташоване міське кладовище, з 1831 року є місцем поховання видатних городян. В центрі кладовища знаходиться статуя шотландського релігійного реформатора Джона Нокса. Інші визначні пам'ятки — маєток Прованд, ринок Баррас, концертний зал Берроуленд, старий міський парк Глазго-Грін (де, починаючи з XII століття, проводиться щорічний ярмарок) і футбольний стадіон Селтік-Парк. [36] На жаль, крім іншого в Іст-Енді зосереджені найбідніші квартали міста. [37]


Панорама Глазго
Панорама Глазго
Каледонська церква

Архітектура[ред.ред. код]

Середньовічна архітектура Глазго практично не збереглася, за винятком кафедрального собору Святого Мунго. У минулому його оточувала безліч церковних споруд, з яких нині залишився маєток Прованд. На жаль, на відміну від Единбурга, в сучасному Глазго можна зустріти достатньо мало споруд, споруджених раніше XIX століття. Найбільш примітні з них — годинникова башта Трон-Театр, що збереглася з 1529 року, башта муніципалітету та будівля Торгового дому, побудована в 17911794 роках архітектором Робертом Адамом. [38]

Значна частина архітектурної спадщини міста відноситься до XIX та початку XX століття, коли Глазго по праву вважався другим містом Британської імперії. Будинки цього періоду збудовані в найрізноманітніших стилях, від венеціанського до неокласичного. Будівля Ка-д'Оро (1872), що є яскравим прикладом венеціанського стилю та спроектована архітектором Ханіменом під враженням від одноіменного палацу в Венеції. [39]

Архітектори, що зіграли значну роль в зміні зовнішності міста:

  • Олександр Томсон — спроектував ряд споруд в неогрецькому стилі (за пристрасть до якого його називали греком), зокрема Каледонську церкву (1857);
  • Чарльз Ренні Макінтош — один з засновників стилю Арт Нуво в Шотландії, за проектом якого були побудовані Школа мистецтв (1899), церква Квінс-Кросс (1899), будинок Прихильників мистецтва (1901) та багато інших будівель;
  • Джордж Гілберт Скотт — творець кафедрального собору діви Марії (1893);
  • Норман Фостер — автор проекту концертного залу Клайд, відомішого під назвою Броненосець (1997)

Культура[ред.ред. код]

Музеї та галереї[ред.ред. код]

Найзначніша колекція живопису та об'єктів мистецтва представлена в галереї Келвінгроув, найбільш відвідуваному музеї Шотландії. Серед його експонатів — полотна Рембранта, Рубенса, Тіциана, Деґа, Ван Гога, Моне, Пікассо, Далі. [40] Не менш примітне зібрання Баррела. Близько 9 тисяч експонатів, в 1944 році дарованих місту підприємцем і філантропом Вільямом Баррелом, ілюструють мистецтво різних країн і епох — це роботи майстрів Стародавнього Китаю, Єгипту, Греції та Риму, полотна імпресіоністів (у тому числі Дега й Сезанна), скульптура, предмети середньовічного та ісламського мистецтва, колекція зброї, гобелени та вітражі. [41] Інші музеї та галереї Глазго:

Вулична хода на фестивалі Вест-Енд

Фестивалі[ред.ред. код]

В Глазго фестивалі проводяться впродовж всього року. Найзначніші з них:

ЗМІ[ред.ред. код]

Бібліотека Мітчелла

В Глазго базується значна кількість офісів різних ЗМІ, як міських, так і регіональних. [42] Зокрема, це:

  • Штаб-квартира телекомпанії ВВС Scotland, шотландського підрозділу ВВС, і радіостанції ВВС Radio Scotland
  • Головні офіси газет Daily Record, що розповсюджуються на території Шотландії, Evening Times, Sunday Mail і The Herald
  • Регіональні редакції британських газет The Sun, Daily Mail, The Times і The Sunday Times
  • Редакції місцевих міських газет The Digger, The Glaswegian, The Glasgow East News

Бібліотеки[ред.ред. код]

У місті є 37 публічних бібліотек [43] і зокрема найбільша довідкова бібліотека Європи — бібліотека Мітчелла, заснована в 1877 році за заповітом тютюнового магната Стівена Мітчелла. Її фонди містять 1,3 мільйона книг і 35 тисяч мап, а також фотографії, мікрофільми та архів газет. [44]

Освіта[ред.ред. код]

Університет Глазго

В Глазго розташовані 184 початкові школи та 29 середніх шкіл, [45] а також 34 школи, в яких навчаються діти з особливими освітніми потребами. [46] В декількох школах викладання ведеться на гельській мові. [47] Вузи міста:

Крім університетів в місті є ряд коледжів і академій — Шотландська королівська академія музики і драми, Школа мистецтв, Морський коледж, Коледж комерції та інші. За кількістю студентів — 168 тисяч чоловік — Глазго займає перше місце в Шотландії і друге в Великобританії (після Лондона). [49]

Спорт[ред.ред. код]

Футбол[ред.ред. код]

Стадіон Гемпден-парк

Глазго — батьківщина футбольних клубів Celtic, Rangers і Partick Thistle, а також любительського клубу Queens Park, що виступає в другому дивізіоні шотландської футбольної ліги. Крім них в Глазго базувалося ще 6 клубів — Clyde (нині в Кімбернолді) та Third Lanark, Cambuslang, Port Glasgow Athletic, Cowlairs і Clydesdale, що припинили своє існування. Три футбольні стадіони Глазго займають перші місця за місткістю серед футбольних стадіонів Шотландії — це Селтік Парк, Гемпден-Парк і Айброкс-Парк (місткість відповідно 60 832, 52 670 і 51 082 осіб). Примітний той факт, що Глазго був місцем проведення першого у світі міжнародного футбольного матчу, що відбувся 30 листопада 1872 року. Цього дня на полі зустрілися збірні Англії та Шотландії зіграли внічию з рахунком 0:0. [50]

Ігри Співдружності[ред.ред. код]

Разом з містом Абуджа (Нігерія) Глазго претендує на право прийняти у себе Ігри Співдружності 2014 року. Крім іншого, підставою є наявність вже побудованих спортивних споруд — стадіон Хемпден-парк, Міжнародний водний центр в Толлкроссі, Національна крита спортивна арена та велодром парк Келвінгроу. У планах — будівництво Шотландської національної арени на території Шотландського виставкового центру (SECC). Заявлена програма ігор включає 17 видів спорту: бадмінтон, бокс, боротьба, боулінг на траві, велоспорт, водні види спорту, гімнастика, дзюдо, легка атлетика, настільний теніс, нетбол (серед жінок), регбі (серед чоловіків), сквош, стрільба, тріатлон, важка атлетика, хокей. [51] Шотландія вже двічі була господарем Ігор Співдружності — у 1970 і 1986 роках ігри проводилися в Единбурзі). [52]

Транспорт[ред.ред. код]

Метрополітен[ред.ред. код]

Метрополітен Глазго був відкритий 14 грудня 1896 року, і є третім найстарішим метрополітеном після Лондонського та в Будапешті. Початково використовувався єдиний кабель який приводився в рух паровою машиною, але в 1935 році коли лінія перейшла до власності міста через нерентабельність лінія була електрифікована, але ніколи не була подовжена. В 19771980 роках метро було повністю реконструйовано. Одна станція (Merkland Street) була закрита, її замінили на нову станцію Partick, були перебудовані тунелі і станції. Метрополітен називався спочатку Glasgow District Subway, в 1936 році метрополітен був перейменований на Glasgow Underground. Багато жителів Глазго продовжували називати підземку — сабвей. У 2003 році історичну назву Glasgow Subway було повернуто.

Повітряний транспорт[ред.ред. код]

Міжнародний аеропорт

Глазго обслуговують 2 міжнародні аеропорти:

  • Міжнародний аеропорт Глазго (GLA) — розташований за 13 км на захід від міста. Є найбільшим аеропортом Шотландії. Здійснює вильоти за більш ніж 80 напрямками. Обсяг пасажирських перевезень складає більше мільйона осіб щомісячно [53] і безперервно підвищується, у зв'язку з чим в січні 2007 року парламентом Шотландії було ухвалено рішення запустити залізничну лінію від центрального вокзалу Глазго до аеропорту. Будівництво почалось в 2008 році, а відкриття лінії намічене на 2010 рік. [54] 30 червня 2007 року в Міжнародному аеропорту Глазго була здійснена спроба теракту. [55]
  • Аеропорт Прествіка (PIK) — розташований за 46 км на північний захід від міста в околицях Прествіка. Здійснює вильоти за 27 напрямками [56] і займає третє місце за обсягом авіаперевезень в Шотландії. [57]

Крім основних аеропортів існує менше за розміром льотне поле в околицях Камбернолда (за 29 км на північний схід від міста).

Відомі уродженці[ред.ред. код]

Глазго — батьківщина низки популярних музичних груп: Belle & Sebastian, Franz Ferdinand, The Fratellis, Mogwai, Primal Scream, Simple Minds, Texas, Travis [58]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б 2007 Population Estimates (PDF). Архів оригіналу за 2011-08-18. Процитовано 16 January 2008. 
  2. About Glasgow − Birth of а City
  3. Sections of the Antonine Wall at Hillfoot Cemetery
  4. Heritage.scotsman.com − St Mungo and his mysterious deeds
  5. Glasgow Etymology letter
  6. Undiscovered Scotland
  7. а б About Glasgow − The establishment of the City
  8. Glasgowcathedral.org.uk
  9. а б The Glasgow Story − Early times to 1560
  10. Archdiocese of Glasgow − History
  11. Glasgow Guide − Glasgow Fair
  12. The History & Constitution of the University of Glasgow
  13. а б в The Glasgow Story − Rising Burgh
  14. а б About Glasgow − Rise of the merchant trader
  15. Glasgow Guide − Historical Timeline
  16. а б в г д е BBC − History − 18th-century Glasgow
  17. A tour thro the whole island of Great Britain by Daniel Defoe, letter XII
  18. а б The Glasgow Story − Industrial Revolution
  19. Glasgow Guide − Climate
  20. а б Починаючи з 1893 року. NWS − Glasgow Daily Climate Records and Extremes
  21. Paisley 1981–2010 averages. Station, District and regional averages 1981-2010. Met Office. Процитовано 2012-11-04. 
  22. KNMI: Climate Extremes 1959-. KNMI. Процитовано 2011-10-31. 
  23. Averages for Abbotsinch. MetOffice. 
  24. а б в Scotlands census results online − Glasgow Locality
  25. Demographia.com
  26. Commission for Racial Equality − Ethnicity profiles − Glasgow
  27. Faith Communities and Local Government in Glasgow
  28. Glasgow Mosques
  29. Glasgowarchitecture.co.uk − Scottish Sikh Temple
  30. Glasgow City Council − Wards
  31. West End by Annie Good
  32. Glasgow Architecture − Museum of Transport Glasgow
  33. Glasgow − Guide to The West End
  34. а б West End Festival
  35. Visitscotland.com − Glasgow East End
  36. Ian R. Mitchell − Walking in Glasgows East End
  37. Socialist Courier − East end, Early ends
  38. Scotland Guide − Architecture of Glasgow
  39. Rampantscotland.com Glasgow Photo Library
  40. Glasgow Museums − Kelvingrove Art Gallery and Museum
  41. Glasgow Museums − Burrell Collection
  42. Glasgow City Council − City of Media and Information
  43. Glasgow City Council − Library locations
  44. Glasgow City Council − History of The Mitchell
  45. Glasgow City Council − Education
  46. Glasgow City Council − Education Services
  47. Glasgow City Council − Gaelic Education
  48. а б в Higher Education Statistics Agency
  49. Scottish Enterprise − Geographic profile
  50. England Football Online
  51. Glasgow2014.com
  52. Commonwealthgames.com
  53. Glasgowairport.com
  54. SPT − Glasgow Airport Rail Link
  55. РІА Новини
  56. Glasgow Prestwick Airport
  57. Glasgow Guide − Glasgow Prestwick International Airport
  58. Famous Glaswegians
  59. ВВС News − Glasgow twinned with Marseille
  60. ВВС News − Glasgow and Lahore in closer link
  61. Evening Times − Bethlehem is city’s latest twinned town
  62. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]


Шотландія Це незавершена стаття з географії Шотландії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.