Едуард Цорн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуард Цорн
нім. Eduard Emil Karl Zorn
Народився 8 серпня 1901(1901-08-08)
Мюнхен, Німецька імперія
Помер 4 лютого 1945(1945-02-04) (43 роки)
Кольмар
Поховання Вальдфрідгоф
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Орден крові
Орден крові
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 3-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 3-го класу з мечами
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі

Едуард Еміль Карл Цорн (нім. Eduard Emil Karl Zorn; 8 серпня 1901, Мюнхен4 лютого 1945, Кольмар) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Молодший брат генерала піхоти Ганса Цорна, також кавалера Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

1 травня 1921 року поступив на службу в 19-й піхотний полк. З 10 листопада 1938 року — командир 1-ї роти 98-го гірського полку. В серпні 1939 року призначений 1-м офіцером генштабу в штабі 86-ї піхотної дивізії, з 1 листопада 1939 року — в штабі 2-ї гірської дивізії. Учасник Норвезької кампанії і німецько-радянської війни, включаючи бої в Заполяр'ї, на Мурманському напрямку. З 1 березня 1943 року — квартирмейстер штабу групи армій «B». З 25 січня 1944 року — 19-ї армії. З 15 листопада 1944 року — командир 189-ї піхотної дивізії. Загинув у бою.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.461 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]