Ельзас-Лотарингія
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2014) |
| Ельзас-Лотарингія | |
| Прапор | Герб |
 |  |
| Дата створення / заснування | 20 травня 1871 |
|---|---|
| Посада керівника організації | Q3497563? |
| Офіційна мова | німецька |
| Континент | Європа |
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія |
| Столиця | Страсбург |
| Законодавчий орган | Landtag of Reichsland Elsaß-Lothringend |
| Кількість населення | 1 549 738 осіб[1] |
| Адміністративно-територіально поділяється на | Unterelsaßd, Upper Alsaced, Bezirk Lothringend |
| Попередник | Нижній Рейн, Верхній Рейн, Мозель, Meurthed і Вогези |
| Наступник | Нижній Рейн, Верхній Рейн і Мозель |
| Замінений на | Третя французька республіка |
| На заміну | Вогези і Meurthed |
| Мова комунікації | West Central Germand |
| Час/дата припинення існування | 11 листопада 1918 і 28 червня 1919 |
| Площа | 14 522 км²[2] |
.svg) | |
 | |
 Ельзас-Лотарингія у Вікісховищі | |
Координати: 48°40′12″ пн. ш. 7°00′00″ сх. д. / 48.67000000002777682° пн. ш. 7.000000000028° сх. д.
Ельзас-Лотарингія (нім. Elsaß-Lothringen, фр. Alsace-Lorraine) — «імперська провінція» Німецької імперії, нині на території Східної Франції, що складається з Ельзасу і східної Лотарингії, пов'язаних спільною історією в період з 1871 по 1944.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
На території Ельзас-Лотарингії розташовані департаменти Верхній Рейн, Нижній Рейн та Мозель. Площа регіону становить 14496 км².
У складі Німеччини[ред. | ред. код]
Після франзузько-пруської війни значна частина Лотарингії і майже весь Ельзас були передані Німеччині. Назви провінцій були залишені колишніми, але німецька влада негайно почали утискати французьку мову і французьку культуру. Французи чинили опір, і придушити французький дух німцям не вдалося. Водночас у Франції активним був реваншистський рух на підтримку відібраних провінцій, на честь Ельзасу та Лотарингії в багатьох містах країни називалися вулиці, в Нансі — стародавній столиці Лотарингії, що залишилася в складі Франції — був відкритий алегоричний пам'ятник двом провінціям.
.jpg)
В Першу світову війну ельзасці та лотарингці відмовлялися воювати в німецькій армії, їх девізом був лаконічний вираз: «Без нас!». У листопаді 1918 була проголошена ельзаська радянська республіка, але до кінця війни союзники зайняли значну частину Ельзасу та Лотарингії. За умовами Версальського мирного договору, Франція повернула собі ці землі.
Подальша історія[ред. | ред. код]
Після розгрому Франції в 1940 році Німеччина знову анексувала Ельзас і Лотарингію. Значна частина французького населення була зігнані в концтабори, багато хто загинув там. У 1944 році Ельзас і Лотарингія були звільнені союзними військами, і після війни офіційно повернені Франції.
Повернення до Франції[ред. | ред. код]
Після Другої світової війни область була повернена до Франції, яка в наступні десятиліття проводила політику асиміляції. Таким чином, німецька мова поступово була витіснена із вжитку так сильно, що переважна більшість молоді (тих, хто народився після 1970) вже не володіє німецькою. Проте з 1972 були створені регіональні парламенти в Ельзасі та Лотарингії.
Міста[ред. | ред. код]
- Страсбург (фр. Strasbourg, нім. Straßburg).
- Мец (фр. Metz, нім. Metz).
- Кольмар (фр. Colmar, нім. Kolmar).
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
|
