Ель-Гацбані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ель-Гацбані
Hazbani.jpg
33°14′17″ пн. ш. 35°37′28″ сх. д. / 33.23815833336077219° пн. ш. 35.62462777780577738° сх. д. / 33.23815833336077219; 35.62462777780577738
Витік
• координати 33°24′50″ пн. ш. 35°41′15″ сх. д. / 33.41411111113877297° пн. ш. 35.68775000002777631° сх. д. / 33.41411111113877297; 35.68775000002777631
Гирло Йордан
• координати 33°11′12″ пн. ш. 35°37′09″ сх. д. / 33.18666666669477650° пн. ш. 35.619166666694773937° сх. д. / 33.18666666669477650; 35.619166666694773937
Країни: Ліван
Довжина 65 км
Площа басейну: 640 км²
Середньорічний стік 5±0,001 м³/с
Притоки: Nahal Ayund і Q12039728?
CMNS: Ель-Гацбані у Вікісховищі

Ель-Гацбані[1] (Нахр-ель-Гацбані[2]; араб. الحاصباني‎ [Гацбані], в Ізраїлі — івр. שניר‎ [Снір][3] або [Гацбані]) — гірська річка в Лівані та Ізраїлі, є правим витоком річки Йордан. Одна з небагатьох непересихаючих річок в Ізраїлі.

Частину свого шляху в Йордан протікає через заповідник Нахаль-Снір — Гацбані.

Течія і характеристика[ред. | ред. код]

Річка бере свій початок при злитті Ваді-Мімес і Нахр-ель-Фатер[4] на території Лівану. Довжина становить приблизно 65 км[5]. Річний стік складає в середньому 135 мільйонів кубічних метрів води, що дає приблизно чверть річного стоку Йордану. Кількість води в річці дуже коливається в залежності від сезону, відношення між максимальним денним стоком в сезон дощів і мінімальним денним стоком в посушливий сезон доходить до 400[6]. Максимальний річний стік — 300 мільйонів кубічних метрів води. Річка поповнюється водами площею 640 км², що включає невелику східну ділянку долини Бекаа і північно-західний схил масиву Хермон, основний внесок роблять групи джерел Гацбайя і Каззані[en][7] (Ваззані) в Лівані[8] з водостоком в 30 і 50 мільйонів кубічних метрів води на рік, відповідно.

Ель-Гацбані — річка з кам'янистим дном і сильною течією на значному відрізку; витрата води в зимовий період — до 150 кубічних метрів в секунду. Похил на ділянці від витоку до джерел Гацбайя — 2,7 %, на більшій частині ділянки від джерел Каззані до гирла — близько 2,2 %.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

На початку XX століття в ЕСБЕ була наведена карта Палестини, де річка вказана як «Н. ель-Хасбани», з поясненням «Н. = Нааръ — Рѣка»[9]

У 2002 році план ліванського уряду по збільшенню використання вод Ель-Гацбані став причиною напруженості з Ізраїлем і, згідно із заявою прем'єр-міністра Аріеля Шарона, міг розглядатися як casus belli[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карта Сирії, масштаб 1:1 000 000, ГУГК, 1977 год
  2. Аркуш карти I-36-XXX.
  3. Хермон Архівовано 12 травень 2018 у Wayback Machine. Енциклопедичний путівник по Ізраїлю. І. Торік. Єрусалим, березень (2001) 560 ст. ISBN 5-241-00040-2
  4. Аркуш карти I-36-96 Марджаюн. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1980 р. Видання 1983 р. (рос.)
  5. Заповідник На́халь Снір — Гацбані(івр.) — Управління природи і парків Ізраїлю
  6. Заповідник Нахаль Снір — Гацбані(івр.) — брошура Управління природи и парків Ізраїлю
  7. Назва згідно:
  8. Managing Water for Peace in the Middle East: Alternative Strategies. Masahiro Murakami, United Nations University Press, 1995 (англ.)
  9. Файл:Map of Palestine in Russian, a. 1900.jpg
  10. Зерна нового конфлікту на Близькому Сході сходять на воді