Еліптична геометрія
Еліптична геометрія (інша назва — геометрія Рімана) — одна з неевклідових геометрій постійної кривини (інші — це гіперболічна і сферична геометрії). Якщо геометрія Евкліда реалізується у просторі з нульовою гауссовою кривиною, гіперболічна — з від'ємною, то еліптична геометрія реалізується у просторі з постійною додатною кривиною (у двовимірному випадку — на проєктивній площині і локально на сфері).
У еліптичній геометрії пряма визначається двома точками, площина — трьома, дві площини перетинаються по прямій тощо, але в еліптичній геометрії немає паралельних прямих.
У еліптичній геометрії, як і в сферичній геометрії, справедливе твердження: сума кутів трикутника більша від двох прямих, має місце формула де — сума кутів трикутника, — радіус сфери, на якій реалізована геометрія.
Двовимірна еліптична геометрія схожа на сферичну геометрію, але відрізняється тим, що будь-які дві «прямі» мають не дві, як у сферичній, а тільки одну точку перетину. При ототожненні протилежних точок сфери виходить проєктивна площина, геометрія якої задовольняє аксіоми еліптичної геометрії.
Розглянемо сферу з центром в точці у тривимірному просторі . Кожна точка разом з центром сфери визначає деяку пряму , тобто деяку точку проєктивної площини . Зіставлення визначає відображення , великі кола на (прямі в сферичній геометрії) переходять у прямі на проєктивній площині , при цьому в одну точку переходять рівно дві точки сфери: разом з точкою і діаметрально протилежна їй точка (див. рисунок). Евклідові рухи простору , що переводять сферу у себе, задають деякі визначені перетворення проєктивної площини , які є рухами еліптичної геометрії.
У еліптичній геометрії будь-які прямі перетинаються, оскільки це правильно для проєктивної площини, і отже, в ній немає паралельних прямих.
Одне з відмінностей еліптичної геометрії від евклідової до гіперболічної геометрії полягає в тому, що в ній немає природного поняття «точка C лежить між точками A і B» (в сферичній геометрії це поняття також відсутнє). Дійсно, на пряму проєктивної площини відображається велике коло на сфері , причому дві діаметрально протилежні точки сфери і переходять в одну точку . Аналогічно, точки переходять в одну точку і точки переходять в одну точку . Таким чином, з рівною підставою можна вважати, що точка лежить між і і що вона не лежить між ними.
- Александров А. Д., Нецветаев Н. Ю. Геометрия. — М.: Наука, 1990.
- Александров П. С. Что такое неэвклидова геометрия. — М.: УРСС, 2007.
- Алексеевский Д. В., Винберг Э. Б., Солодовников А. С. Геометрия пространств постоянной кривизны. В кн.: Итоги науки и техники. Современные проблемы математики. Фундаментальные направления. — М.: ВИНИТИ, 1988. — Т. 29. — С. 1—146.
- Берже М. Геометрия. — Пер. с франц. — в 2 т. — М.: Мир, 1984. — Том II, часть V: Внутренняя геометрия сферы, гиперболическая геометрия, пространство сфер.
- Ефимов Н. В. Высшая геометрия. — 7-е изд. — М.: ФИЗМАТЛИТ, 2003. — 584 с. — ISBN 5-9221-0267-2.
- Клейн Ф. Неевклидова геометрия. — будь-яке видання.
- Степанов Н. Н. Сферическая тригонометрия. — Л.—М., 1948.
- Шафаревич И. Р., Ремизов А. О. Линейная алгебра и геометрия, — М.: Физматлит, 2009.