Александров Павло Сергійович

Александров Павло Сергійович
Александров Павел Сергеевич
Народився	25 квітня (7 травня) 1896(1896-05-07) Богородськ (зараз Ногінськ), Московська губернія, Російська імперія
Помер	16 листопада 1982(1982-11-16) (86 років) Москва, СРСР
Громадянство	СРСР
Alma mater	МДУ
Галузь наукових інтересів	математика
Науковий керівник	Д. Ф. Єгоров, М. М. Лузін
Відомі учні	О. Г. Курош, Л. С. Понтрягін
Нагороди

Павло́ Сергі́йович Алекса́ндров (25 квітня (7 травня) 1896(18960507), Ногінськ, нині Московської області — пом.16 листопада 1982, Москва) — російський математик. Академік АН СРСР (1953). Герой Соціалістичної Праці (1969).

Біографічні відомості

1917 закінчив Московський університет. Студент Єгорова та Лузіна. В 1923–1924 разом з Уринсоном відвідував Геттінгенський університет, де співпрацював з Гільбертом, Курантом та Нетер.

Професор Московського університету (з 1929), віце-президент Міжнародної математичної асоціації (з 1958).

Відомий працями з теорії множин і топології. Створив теорію бікомпактних просторів, методи комбінаторного (алгебраїчного) дослідження множин і просторів; йому належать заг. закони двоїстості, розробка теорії розмірності та ін.

До 1941 протягом ряду років Александров працював за сумісництвом у Дніпропетровському університеті. Обраний іноземним членом низки зарубіжних академій.

Відзнаки та нагороди

• Сталінська премія, 1943.
• Нагороджено орденом Леніна.

Також його ім'ям названо астероїд 16810 Павелалександров.

Література

• Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 1 : А — Борона. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1977. — С. 131.

Це незавершена стаття про математика. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.