Еме Леборн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еме Леборн
фр. Aime Ambroise Simon Leborne
Ім'я при народженні фр. Aimé Ambroise Simon Leborne
Народився 29 грудня 1797(1797-12-29)[1][2]
Брюссель, Бельгія
Помер 1 квітня 1866(1866-04-01) (68 років)
Париж, Франція
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність композитор, музичний педагог, викладач університету
Alma mater Вища національна консерваторія музики і танцю[d]
Відомі учні Paul Ivry[d]
Володіє мовами французька[1]
Заклад Вища національна консерваторія музики і танцю[d] і Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Жанр опера

Еме Амбруаз Сімон Леборн (фр. Aime Ambroise Simon Leborne; 29 грудня 1797(17971229)[3], Брюссель — 1 квітня 1866, Париж) — французький композитор і музичний педагог. Предок Фернана Ле Борна[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в Паризькій консерваторії у Луїджі Керубіні та Віктора Дурлена. У 1820 році був удостоєний Римської премії за кантату «Софонісба». Надалі викладав в ній сам, вів заняття з контрапункту, а з 1836 року і клас композиції, що перейшов до Леборна після смерті Антоніна Рейхи; серед його учнів були, зокрема, Сезар Франк, Віктор де Жонс'єр, Марі Габріель Огюстен Савар, Жюль Лоран Дюпрато та ін. Крім того, Леборн завідував бібліотекою Паризької опери і виготовленням копій прийнятих до постановки творів.

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Підготував перевидання «Курсу гармонії» Кателя (1848), внісши в нього ряд доповнень. Автор комічних опер «Два Фігаро» (фр. Les deux Figaros; 1827, у співавторстві з Мікеле Карафа), «Табір золотої парчі» (фр. Le camp du Drap d'or; 1828, лібрето Поля де Кока, у співавторстві з Дезіре Александром Баттоном і Віктором Ріфо), «П'ять років антракту» (фр. Cinq ans d'entr'acte; 1833), «Який?» (фр. Lequel?; 1838).

Кавалер Ордена Почесного Легіону (1853).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. база даних Léonoreministère de la Culture.
  3. У деяких джерелах помилково вказано 1767 рік.
  4. # page/n17/mode/1up Albert Soubies. Histoire de la Musique. Belgique, Le XIXe siècle — Paris: Flammarion, 1901. — P. 10-11. (фр.)

Джерела[ред. | ред. код]