Емін Бекторе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емін Бекторе
Emin Bektóre і Emin Bektöre
Народився 1906
Добрич
Помер 1995
Ескішехір, Туреччина
Громадянство (підданство) Flag of Turkey.svg Туреччина
Діяльність поет-пісняр і автор пісні

Емін Бекторе (крим. Emin Bektóre, тур. Emin Bektöre; 190615 квітня 1995)[1][2] — турецький і румунський фольклорист і етнограф кримсько-татарського походження, активіст кримсько-татарського національного руху в Туреччині і Румунії[1][2][3].

Біографія[ред.ред. код]

Народився в місті Добрич (сьогодні регіон Добруджа, Болгарія). З 1913 по 1940 роки місто було під румунською владою і мало назву «Базарджик». Бекторе отримав свою освіту в Румунії, в містах Базарджик і Бухарест. Займався танцями і співом в різноманітних румунських і болгарських народних ансамблях. Організував декілька кримсько-татарських народних ансамблів, написав для них спеціально декілька пісень і п'єс кримсько-татарською мовою: Şahin Giray Han, Atilla, Bora, Kîrîm, Kók-kóz Bayar. В 1930 році в Констанці він вступив в групу, організовану Мустегіпом Улкусалом, а також заснував журнал Emel на кримсько-татарській мові[1].

В 1940 році Бекторе виїхав в Туреччину і поселився в місті Ескішехір, займався різними роботами по дослідження і пропагуванню татарської народної культури[4]. Там він продовжив навчати фольклору усіх бажаючих. Він був піонером розвитку етнографії і вивчення народного творчості в Туреччині[1], завдячуючи діяльності Бекторе в школах Ескішехіра і однойменного іла почали вивчати музику і танці кримських татар як обов'язкові предмети[2].

В 1960-і роки Бекторе зустрічався в Туреччині з Улкусалом та іншими діячами кримсько-татарського національного руху Румунії: Чафером Сейдаметом Киримером і Едіге Киримал, які почали видавати кримсько-татарський журнал Emel і в Туреччині[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Ayşe, Akkaya (October–December 2001). Türkiye ve Balkanlarda, Folklor Duayenimiz Emin Bektóre. Kalgay (Turkish) 6 (22). с. 16–19. Архів оригіналу за 2014-11-10. Процитовано 14 August 2014.  Проігноровано невідомий параметр |dead-url= (довідка)
  2. а б в Allworth, Edward, ред. (1998). The Tatars of Crimea: Return to the Homeland: Studies and Documents. Durham, NC: Duke University Press. с. 343. ISBN 9780822319856. 
  3. Aydın, Filiz Tutku (September 2000). A Case in Diaspora Nationalism: Crimean Tatars in Turkey - A Master’s Thesis. Ankara: Department of Political Science and Public Administration, Bilkent University. с. 72–73. 
  4. Abdullah, Akat (Spring 2013). The Influences and Changes of the Crimean Tatar Music in the Process. Rast Musicolgy Journal 1 (1). с. 4. Процитовано 14 August 2014.