Ендрю Гейг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ендрю Гейг
англ. Andrew Haigh
Дата народження7 березня 1973(1973-03-07) (51 рік)
Місце народженняГаррогейт, Північний Йоркшир, Англія
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Професіякінорежисер, сценарист, продюсер
Роки активності1996-наш час
ЧоловікЕнді Морвуд
IMDbID 0354091
andrewhaighfilm.com
Ендрю Гейг у Вікісховищі

Ендрю Гейг (англ. Andrew Haigh англ. вимова: [heɪg]; нар. 7 березня 1973[1], Гаррогейт, Північний Йоркшир, Англія) — британський кінорежисер, сценарист та продюсер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ендрю Гейґ народився 7 березня 1973 року в курортному місті Гаррогейт, Північний Йоркшир, Англія. Його батько працював продавцем у компанії напоїв, а мати була домогосподаркою. Після того, як його батьки розлучилися, він відвідував школу-інтернат. Вивчав історію в Університеті Ньюкасла[2].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Гейґ працював помічником монтажера в таких фільмах, як «Гладіатор» і Падіння «Чорного яструба» («Black Hawk Down») до того, як дебютував у 2003 році як сценарист і режисер короткометражною стрічкою «Нафта». У 2009 році зрежисував свій перший повнометражний художній фільм «Грек Піт», прем'єрний показ якого відбувся на Лондонському ЛГБТ-кінофестивалі[3]. Дія фільму розгортається в Лондоні і, зосереджуючись на темі чоловічої проституції, розповідає про один рік у житті хлопця за викликом Піта. «Грек Піт» здобув премію за художні досягнення на кінофестивалі ЛГБТ-кіно Аутфест у 2009 році[4].

Другим повнометражним фільмом Ендрю Гейґа стала високо оцінена критиками[5] романтична драма «Вікенд» про відносини між двома чоловіками протягом 48 годин (у виконанні Тома Каллена і Кріса Нью), випадкової зустріч яких у гей-клубі змінила їхнє життя. Прем'єра фільму відбулася 11 березня 2011 року на кінофестивалі SXSW, де він отримав Приз глядацьких симпатій[6]. Фільм брав участь у багатьох міжнародних кінофестивалях та здобув цілу низку фестивальних та професійних кінонагород[7]. У березні 2016 року «Вікенд» увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[8][9].

Прем'єра наступної стрічки Ендрю Гейґа «45 років» (2015) відбулася на 65-му Берлінському міжнародному кінофестивалі, де він брав участь в основній конкурсній програмі[10]. Виконавці головних ролей у фільмі — Шарлотта Ремплінг і Том Кортні, — були відзначені за акторську майстерність преміями «Срібний ведмідь».

Ендрю Гейґ є співпродюсером та час від часу сценаристом і режисером серіалу каналу HBO «У пошуку» (англ. Looking).

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ендрю Гейґ є відкритим геєм та перебуває у шлюбі з письменником Енді Морвудом[2][11].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Продюсер Оператор
2003 Олія Oil Так Так
2004 к/м Фрагменти Fragments Так
2005 к/м Маркування Markings Так Так
2005 к/м Cahuenga Blvd Так Так
2009 к/м За п'ять миль Five Miles Out Так Так
2009 Грек Піт Greek Pete Так Так Так Так
2011 Вікенд Weekend Так Так
2014-2015 т/с У пошуку Looking Так Так виконавчий продюсер
2015 45 років 45 Years Так Так
2016 т/ф У пошуку — фільм-прощання HBO's Looking Special Так Так Так
2021 т/с Північні води The North Water Так Так Так
2023 Всі ми незнайомці All of Us Strangers Так Так

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації Ендрю Гейґа[12]
Рік Категорія Фільм Результат
Кінофестиваль в Атланті
2009 Спеціальний приз журі «Рожевий персик» Грек Піт Перемога
ЛГБТ-кінофестиваль «Аутфест»
2009 Приз за художні досягнення Грек Піт Перемога
2011 Видатний міжнародний художній фільм Вікенд Перемога
Міжнародний кінофестиваль в Лідсі
2009 Найкращий йоркширський фільм За п'ять миль Перемога
Кінофестиваль SXSW
2011 Приз глядацьких симпатій Вікенд Перемога
Паризький ЛГБТ-кінофестиваль Chéries-Chéris
2011 Гран-прі за найкращий фільм Вікенд Номінація
Чеський гей-лесбійський кінофестиваль
2011 Приз глядацьких симпатій Вікенд Перемога
Гентський міжнародний кінофестиваль
1900 Приз молодіжного журі за найкращий фільм Вікенд Перемога
Гамбурзький лесбійсько-геївський кінофестиваль
2011 Приз Globula за найкращий художній фільм Вікенд Перемога
ЛГБТ-кінофестиваль «Фреймлайн» у Сан-Франциско
2011 Приз глядацьких симпатій Вікенд Перемога
Лесбійсько-геївський кіно-відео фестиваль «Навиворіт» у Торонто
2011 Найкращий кіно або відео-фільм Вікенд Перемога
Британська кінопремія «Вечірні стандарти»
2012 Найкращий сценарій Вікенд Перемога
Премія Лондонського кола кінокритиків
2012 Премія Прорив британського кінематографіста Вікенд Перемога
2016 Найкращий кінорежисер року 45 років Номінація
Міланський міжнародний лесбійсько-геївський кінофестиваль
2012 Спеціальна нагорода за найкращий фільм Вікенд Перемога
Приз глядацьких симпатій Перемога
Роттердамський міжнародний кінофестиваль
2012 Премія MovieZone Вікенд Перемога
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2015 Золотий ведмідь 45 років Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
2015 Гран-прі Золотий Г'юго 45 років Номінація
Единбурзький міжнародний кінофестиваль
2015 Приз Майкла Пауелла за найкращий британський фільм 45 років Перемога
Приз Європейської кіноакадемії
2015 Найкращий європейський сценарист за 45 років Номінація
Премія британського незалежного кіно
2015 Найкращий режисер 45 років Номінація
Найкращий сценарій Номінація
Премія BAFTA
2016 Премія Александра Корди за найкращий британський фільм 45 років (разом з продюсером Трістаном Голайєром) Номінація

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Five Miles Out at the 2009 Berlin Film Festival (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 27 березня 2016.
  2. а б Kellaway, Kate. Andrew Haigh: ‘It takes a kind of insane self-belief to go on’. The Guardian. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
  3. London Lesbian and Gay Film Festival on Tour. The List. 9 липня 2009. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 27.03.2016.
  4. Outfest 2011: Highlights of this year's festival. Reuters. 7 липня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 27.03.2016.
  5. Weekend (2011). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
  6. SXSW 2011: Andrew Haigh is an emerging talent destined to become the main event. The Guardian. 21 березня 2011. Архів оригіналу за 15 березня 2013. Процитовано 27.03.2016.
  7. "Weekend," "Habana Muda" Among Top Outfest Winners. indieWire. 18 липня 2011. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 27.03.2016.
  8. The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ) . 15.06.2016. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 16.03.2016.
  9. Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ) . 15.03.2016. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 27.03.2016.
  10. Berlinale 2015: Malick, Dresen, Greenaway and German in Competition. Berlinale. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 27.03.2016.
  11. Ferber, Lawrence (15 грудня 2015). Andrew Haigh on HBO’s ‘Looking’ Wrap-Up, a ‘Weekend’ Sequel, and New Film ’45 Years’. Frontiers Media. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 27 березня 2016.
  12. Нагороди та номінації Ендрю Гейґа на сайті IMDb(англ.)
  13. Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018

Посилання

[ред. | ред. код]