Ентоні Макгіл
 | |
| Народився |
5 лютого 1991 (33 роки) Глазго, Шотландія |
|---|---|
| Громадянство |
 Шотландія |
| Прізвисько (нікнейм) | Гладіатор із Глазго (The Glaswegian Gladiator) |
| Професійна кар'єра | 2010 — |
| Найвищий рейтинг | № 13 |
| Поточний рейтинг | 16 (на 1 липня 2021 року) |
| Призові гроші | GBP 1,041,875 (на 1 липня 2021 року) |
| Найвищий брейк | 144 (2014 World Open) |
| Кількість сенчурі | 188 |
| Перемоги на турнірах | |
| Усього перемог | 2 |
| Інші рейтингові турніри | 2 |
Ентоні Макгіл (англ. Anthony McGill; нар. 5 лютого 1991 року) — шотландський професійний гравець у снукер.[1]
Ентоні Макгілл став професіоналом у 2010 році, після того як став четвертим у рейтингу PIOS 2009/2010.[2] Переможець двох рейтингових турнірів, півфіналіст чемпіонату світу 2020 року.[1] На липень 2021 року за кар'єру зробив майже 200 сотенних серій.[1]
Віхи кар'єри[ред. | ред. код]
2010 рік. Стає професіоналом і в дебютному сезоні перемагає Стівена Хендрі, Стівена Магвайра та Алана Макмануса.[3]
2014 рік. Виходить у чвертьфінал чемпіонату Великої Британії, нокаутуючи Джона Гіггінса, але потім програє Ронні О’Салівану.[4]
2015 рік. Дебютує в Крусіблі і здобуває несподівану перемогу над Стівеном Магвайром з рахунком 10-9 у першому раунді. У наступному раунді перемагає Марка Селбі 13-9, але в чвертьфіналі програє Шону Мерфі.[3]
2016 рік. Виграє свій перший рейтинговий титул на Відкритому чемпіонаті Індії. Обігрує Стюарта Бінгема, Стівена Магвайра і Шона Мерфі на шляху до фіналу. У фіналі перемагає Кайрена Вілсона 5-2.[5]
2017 рік. Здобуває другий рейтинговий титул, обігравши Сяо Годуна в фіналі турніру Shoot Out. Робить спробу захистити свій титул на Відкритому чемпіонаті Індії: доходить до фіналу, але програє Джону Гіггінсу. Піднімається до топ-16 в снукерному рейтингу.[3]
2020 рік. Вперше досягає півфіналу чемпіонату світу, програвши в епічному півфіналі Кайрену Вілсону 16-17.[6]
2021 рік. Здобуває перемогу над Ронні О’Саліваном у 13-12 в 1/8 чемпіонату світу, але програє Стюарту Бінгему в чвертьфіналі.[7]
Особисте життя[ред. | ред. код]
Макгіл крім снукеру захоплюється покером.[8] Ентоні – фанат інді-музики та британської рок-групи The Smiths.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в CueTracker - Career Total Statistics For Anthony McGill - Professional Results - Snooker Results & Statistics. cuetracker.net. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ PIOS ranking 2010. Архів оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ а б в Anthony McGill. World Snooker (амер.). Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2014 UK Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Indian Open (2016) - snooker.org. www.snooker.org. Архів оригіналу за 5 липня 2016. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2020 World Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Florax, Ron. CueTracker - 2021 World Championship - Snooker Results & Statistics Database. cuetracker.net (англ.). Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Энтони Макгилл - Портреты бильярдистов - Журнал "Бильярд Спорт". www.billiardsport.ru. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Белянская, Надежда. ЧМ по снукеру 2015. Как дебютант Энтони Макгилл стал "Улыбающимся киллером"?. snooker.by (ru-ru) . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
|
