Епі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

острів
Епі
англ. Epi
Épimap.JPG

Карта
Map of Vanuatu Ru.png
Географія
16°43′21″ пд. ш. 168°13′53″ сх. д. / 16.72250000002777881° пд. ш. 168.23138888891776332° сх. д. / -16.72250000002777881; 168.23138888891776332Координати: 16°43′21″ пд. ш. 168°13′53″ сх. д. / 16.72250000002777881° пд. ш. 168.23138888891776332° сх. д. / -16.72250000002777881; 168.23138888891776332
Акваторія Тихий океан
Площа 444,7  км² 
Довжина 43 км
Ширина 18 км
Найвища точка 833 м 
Країна
Вануату
Регіон Шефа
Населення 5207 (2009)
Епі. Карта розташування: Вануату
Епі
Епі
Епі (Вануату)

Епі (англ. Epi) — острів в архіпелазі Нові Гебриди, належить Вануату, входить до складу провінції Шефа. Історична назва - Тасіко.

Географія[ред. | ред. код]

Мапа острова

Острів Епі знаходиться в центральній частині архіпелагу Нові Гебриди, в Тихому океані, приблизно за 1200 км на північний схід від Австралії [1]. На південь-схід від острова розташовані острови Шеперд, на північ - острів Амбрим, на північний захід - острів Малекула.

Довжина острова з північного заходу на південний схід становить 43 км, ширина - 18 км. Площа Епі - 444,7 км². Берегова лінія 133,3 км [1].

Острів має вулканічне походження [1]. Острови Епі і Тонгоа в минулому представляли собою єдиний острів Кувае (Kuwae) (назва була запозичена з усних легенд островів, розташованих на південний-схід від Епі) [2]. Однак після великого виверження однойменного вулкана в 1452 році Кувае був зруйнований: в результаті утворилися два самостійні острови і велика кальдера овальної форми (12x6 км). Це виверження, найбільше за останні 10 тисяч років (в атмосферу було викинуто до 35 км ³ вулканічного матеріалу), вплинуло не тільки на географію та історію архіпелагу Нові Гебриди, але і спричинило вплив на глобальний клімат протягом декількох років [3].

На Епі розташовані два вулкана: Алломбеї на заході острова і Помарі (Тавані-Кута) на сході, що є вищою точкою Епі (833 м). Поблизу берега розташовані два підводних вулкана - Нітаїа (3 км від брега) і Кейп-Коун (4 км) [4].

У північно-західній частині Епі розташований пляж, що омивається бухтою Ламен-Бей, а неподалік від узбережжя знаходиться острів Ламен (чисельність населення - близько 500 осіб). У північно-східній частині острова знаходиться морський заповідник Нікаура (англ. Nikaura Marine Protected Area).

Клімат на Епі вологий тропічний. Середньорічна кількість опадів перевищує 2500 мм. Острів схильний до землетрусів, циклонів, вулканічних вивержень [1].

Історія[ред. | ред. код]

Європейським першовідкривачем острова став англійський мандрівник Джеймс Кук, який відкрив острів у 1774 році.

У березні 1906 році Епі, як і інші острови Нових Гебридів, стали спільним володінням Франції та Британії, тобто архіпелаг отримав статус англо-французького кондомініуму [5].

30 червня 1980 року Нові Гебріди отримали незалежність від Великої Британії та Франції, і острів Епі став територією Республіки Вануату.

Населення[ред. | ред. код]

У 2009 році населення становило 5207 осіб [6]. Основне заняття місцевих мешканців - сільське господарство. На західному і північно-східному узбережжі розташовані плантації кокосової пальми, з ендосперму горіхів якої остров'яни виробляють копру. Інші важливі культури - арахіс та кава [7]. На Епі діють два аеропорти [7].

Основними мовами спілкування на острові є біслама, французький та англійська, хоча також використовуються місцеві мови:

  • бакі (200 носіїв у 1981 році; поширена в західній частині острова),
  • біеребо (450 носіїв у 1981 році; поширена в західній частині острова),
  • біеріа (170 носіїв у 1981 році; поширена в південній частині острова),
  • ламену (750 носіїв у 1986 році; поширена в північно-західній частині острова, на острові Ламену),
  • лево ' (750 носіїв у 1986 році; поширена в східній частині острова),
  • маії ' (100 носіїв у 1981 році; поширена в південно-західній частині острова),
  • північна ефате (3000 носіїв у 1983 році; поширена в південно-східній частині острова, на острові Ефате, нгуні, Тонгоа) [8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Острови Вануату. (англ.)
  2. Andrew Hoffmann. [1] // Indo-Pacific Prehistory Association Bulletin. — 2006.
  3. Andrew Hoffmann. [2] // Indo-Pacific Prehistory Association Bulletin. — 2006.
  4. Global Volcanism Program . Vanuatu. (англ.)
  5. Tufala Gavman . Reminisces from the Anglo-French Condominium of the New Hebrides / Brian J. Bresnihan, Keith Woodward, editors. - Suva, Fiji: Institute of Pacific Studies, University of the South Pacific, 2002. - Стор. 23.
  6. 2009 National Population and Housing Census. 2009. с. 12. Архів оригіналу за 2012-10-18. 
  7. а б Positive Earth . Острів Епі. (англ.)
  8. Etnologue. Мови Вануату. (англ.)