Ереельвен
| Ереельвен | |
|---|---|
 | |
| 63°31′ пн. ш. 19°43′ сх. д. / 63.517° пн. ш. 19.717° сх. д. | |
| Витік | східна частина Скандинавських гір, в межах комуни Вільгельміна лену Вестерботтен |
| Гирло | Ботнічна затока Балтійського моря |
| • координати | 63°31′32″ пн. ш. 19°43′38″ сх. д. / 63.525694° пн. ш. 19.727306° сх. д. |
| Країни: |
 Швеція |
| Прирічкові країни: |
Швеція |
| Регіон | Вестерботтен |
| Довжина | 225 км,[1][2] за іншими даними — 240 км[3] |
| Площа басейну: | 3000,1 км²,[3] за іншими даними — 3028,9 км²[4] |
| Середньорічний стік | 34 м³/с[3] |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ереельвен, також Ереельв (швед. Öreälven,[1] також Öre älv[1] або Öreälv[2]) — лісова річка на півночі Швеції, у лені Вестерботтен. Довжина річки за різними даними становить 225—240 км,[1][3][2] площа басейну — 3000,1 — 3028,9 км².[3][4] Середня річна витрата води — 34 м³/с, мінімальна витрата води на день — 1,7 м³/с.[3] На річці побудовано 3 ГЕС малої потужності.[5]
До 1970-х років річкою здійснювався сплав лісу.[3]
Назва[ред. | ред. код]
Назва річки у варіанті Öråå (Ероо) відома з 1542 року. Назва річки походить від слова «ör» — «гравій», «жорства» (розміром 7 — 20 мм) і використовується у багатьох шведських топонімах. Слово також може мати значення «пересип».[2][6]
Географія[ред. | ред. код]
Річка Ереельвен бере початок у східній частині Скандинавських гір, у Лапландії, на сході комуни Вільгельміна лену Вестерботтен. У витоках річки лежать озера Альстрекет (швед. Alsträsket[sv]), що розташоване на висоті 556 м над рівнем моря, та Стур-Арашен (швед. Stor-Arasjön[sv]), що розташоване на висоті 542 м над рівнем моря.[3] Впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря, на 40 км південно-західніше від міста Умео.
Річище звивисте на багатьох ділянках по всій довжині річки. Річка утворює кілька водоспадів та порогів, на певних ділянках протікає рифтовими долинами. Гирло річки являє собою відносно широку дельту з пісковими островами. Більшу частину площі річкового басейну — 80 % — займають ліси, болота займають 13,5 % площі басейну, озера — 2,3 %.[3]
У річку на відстань до 70 км на нерест заходять лосось і пструг. ГЕС у Агнесі і Лонгнес мають рибопропускні споруди.[3]
ГЕС[ред. | ред. код]
На річці Ереельвен зведено 3 ГЕС з загальною встановленою потужністю 5,4 МВт й з загальним середнім річним виробництвом близько 29,3 млн кВт·год[5] На притоках Ереельвен будівництво ГЕС заборонено відповідно до Шведського кодексу про навколишнє середовище.[3]
| № | Назва | Назва швед- ською | Роз- ташуван- ня | Рік введен- ня в дію | Встанов- лена потуж- ність, МВт | Середнє річне вироб- ництво, млн кВт·год |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Браттен | Bratten | Браттен, комуна Ликселе | 1946 | 0,230 | 1,5 |
| 2 | Стурфорсен | Storforsen | Лонгнес, комуна Ликселе | 2007 | 4,4 | 23 |
| 3 | Агнес | Agnäs | Агнес, комуна Б'юргольм | 1949 | 0,750 | 4,8 |
Література[ред. | ред. код]
- Öre älf [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.]. // Nordisk familjebok. — 34 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1922. — S. 164. (швед.)
- Öreälv . // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 32. — 1955. — S. 751. (швед.)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Öreälven на сайті Nationalencyklopedin шведської «Національної енциклопедії». (швед.)
- ↑ а б в г Öreälv . // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 upplagan. — Band 32. — 1955. — S. 751. (швед.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м The River Öreälven. // Erik Degerman, Mikael Andersson, Håkan Häggström and Jens Persson. HELCOM, 2011 Salmon and Sea Trout Populations and Rivers in Sweden — HELCOM assessment of salmon (Salmo salar) and sea trout (Salmo trutta) populations and habitats in rivers flowing to the Baltic Sea. Balt. Sea Environ. Proc. No. 126B. — Helsinki: HELCOM — Baltic Marine Environment Protection Commission — Helsinki Commission. — 2011. P. 99 — 100. ISSN 0357-2994 (англ.)
- ↑ а б Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige [Архівовано 2013-11-09 у Wayback Machine.]. — Faktablad nummer 10. — Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. — November, 2002. (швед.) на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- ↑ а б в Öreälven [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті vattenkraft.info — Info om Svensk vattenkraft [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. (швед.)
- ↑ Ör [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]. // Nordisk familjebok. — 34 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1922 — S. 117—118. (швед.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ереельвен |